Клавіші, гітара та перкусія. Дуже просто, нічого зайвого. Стоп, не назвав головне. Голос. Марина Захарова, дівчина із карими очима та оксамитовим тембром голосу. На фото видно, що в її крові розчинені східні нотки – тож не дивно, що ці нотки з’являються і в її співі. Хоча дещо незвично, коли вони накладаються на українські тексти – але цікаво, гарно. Отже – дуже просто, тобто нічого зайвого, оксамитно, цікаво, красиво. Це – добрий м’який джаз, легкий та лагідний, візерунчастий, але не надто строкатий, очі не болять. Певен, що його буде приємно слухати навіть тим, хто джаз, зазвичай, не слухає – бо тут немає холодного інтелектуального мудрування. Є – прозора, легка краса. Крім того, особисто мені приємно, що тут звучать українські тексти, причому не ким-то написані, не народні, а – власні. Якщо не помиляюся, в українському джазі таке відбувається нечасто – нажаль. Іншими словами, раджу послухати – це тепла музика.
Антон Йожик Лейба
Марина Захарова – вокал, піано
Діма Горелік – гітара
Орхан Агабеков – дарбуки, rain stick
, Харків, Україна