Гурт мандрівних дяків "Вертеп". Бучалчин ґандж.

Ну що, пани та панночки, вітаю – ось і завітала до нас до всіх нова пригорща сонячних блищиків. Ви, можливо, пам’ятаєте, що найбільш яскравою фарбою попереднього альбому "Вертепу" був, я б сказав, молодий, потужний натиск. Цього разу забарвлення дещо інше, переважають глибокі тони, неочікувані лінії, широкі мазки. Променисті, промовисті картини пропонує нам гурт – і від цієї пропозиції не варто відмовлятися. Майстерно втілена стильова еклектика у музичному ряді – стала тлом для поезії настільки ж розмаїтої, наскільки й прозорої. До того ж, інструментальний склад залишився дуже цікавим, та й аранжування пісень – кулеподібні, їхні округлості багаті на гармонію. Навіть дивно, як "Вертепові" вдалося природно поєднати на одній платівці настільки різні, не схожі речі, погляди, навіть – відображення світоглядів. Втім, можливо, відповідь дуже проста – весь альбом пронизаний добрим гумором, настроєм, усмішками. Ну що ж, підставляйте пригорщі...

Антон Йожик Лейба