Шанувальники гурту Fleur добре знають Ольгу Пулатову – звичайно ж. Але сайд-проекти на те і потрібні, щоб відрізнятися від основного, звичного русла. І треба сказати, що після виходу альбому "Оля і Монстр" дуже хотілося почути, куди заведуть Ольгу подальші пошуки – бо на той момент вона просто вразила гострими кутами і знервованою глибиною. Бо, схоже, не боїться жодних експериментів. І правильно робить – та й що ж ми можемо загубити, крім власного досвіду? І ось тут треба сказати, що нова творча розвідка Ольги зовсім не схожа на попередню. Тут відчувається присутність чогось дивовижно чистого – дивовижно, бо в текстах Пулатової, як завжди, безтурботністю і не пахне. Так само, як і в музичних картинках, які створює Verba – ясна прозорість в них прихована під численними нашаруваннями ритмів, фонів, шумів, силових ліній... Можливо, справа в тому, як звучить голос? Переважно – з якоюсь тихою напругою, наче він хоче вийти з-під влади земного тяжіння. Втім, здається, це можна не так почути, як – відчути. Це наче гра із власною тінню – доведеться добряче побігати перед тим, як зі спокійною душею відпустити її на всі чотири сторони. І в цей момент – торкаєшся тієї самої чистоти...
До речі: одночасно з Ольгою Пулатовою видала альбом і Олена Войнаровська – це дебютна платівка її сайд-проекту Amurekimuri.
, Волжский, Россия