"Воєнна тематика – особлива сторінка в житті і творчості Бориса Гмирі, з огляду на його вимушене перебування на окупованій фашистами території України (1941-44рр.)... Так виконувати твори радянських композиторів на воєнну тематику могла лише кришталево чиста людина. Не було вини Гмирі в тому, що він залишився в окупованому Харкові, але "виною" була його геніальність, благородство, всеосяжна любов до свого народу, мистецтва. Та, на жаль, людська заздрість – жахлива річ... Протиставити цьому співак міг лише своє високе мистецтво. І він це робив з небаченим тріумфом і правдою, про яку винятково сердечно написала в своїй сповіді ленінградка Ірина Венерт. І це особливо важливо, оскільки ленінградці, котрі пережили блокаду міста, втратили рідних, мали право на осуд. Але вони розуміли, що Гмиря – така ж жертва, як і вони. І тому зробили його символом непокори, правди і світла. Так, коли Борис Романович приїздив на гастролі до Ленінграда і виконував "Монолог про Таня" К. Данькевича, "Бухенвальдський набат" В. Мураделі і "Полководець" М. Мусоргського, вони завжди піднімалися і слухали стоячи зі сльозами на очах. Ці три твори і Борис Гмиря вважав своїм внеском у боротьбу за мир на Землі.
За силою впливу на серце і розум людей – це вражаюче художнє виконання. Та й решта 23 твори на воєнну тематику в інтерпретації славетного співака справляють не менше враження..." Ганна Принц
(інформація з поліграфії до CD)
