Для початку – два зауваження: 1. Перкалаба відзначила не так давно 16-ту річницю; 2. Перкалаба відчутно змінила склад (зокрема, з гурту пішов Федот). Отже, момент переламний, як не крути. В цьому сенсі виданий саме зараз альбом каверів (на відміну від збірок само-каверів
"Джєрґа" та
"Rok'it Kuzьmook") – це досвід прощання. З кимось живим – але назавжди, бо цей живий стає іншим. І тут Перкалаба каже сакраментальне "шо?" – і перетворює цю дію на карнавал з масками-вишиванками, запальним танком смерті й кундаліні-йогою для всіх членів родини (а Familia та Family – то таки істотно різні речі). Зрештою, Перкалаба – це, з вашого дозволу, дивний гриб, який назавжди змінив музичну мапу України. А триб’ют зайвий раз підтвердив, що його міцелій (не кажучи вже про спори) і за межі країни давно вийшов... Друзі-однодумці – дуже різні, часом діаметрально. Але все це разом – дивовижно – вражає саме цілісністю, якимсь підсвідомим спільним кодом. Хочете дізнатися про Перкалабу неочевидне? Ось вам погляд із задзеркалля з кількома десятками самодостатніх дзеркал. Дві години Радості та Щастя для Оркестру і всіх, хто спів-чуває.. Що далі? А
Мох його знає...
Антон Йожик Лейба
Носій: CDr-Pro
