Ot Vinta. Потом і кров'ю.

Цього разу Ot Vinta приготували доволі неоднозначну страву – в плані змісту пісень. Спочатку все, як завжди – купа драйву і солоного гумору, легковажні веселощі і каверзні кпини. А потім якось раптом розумієш, що слухаєш злободенні пісні, достатньо гострі, щоби сміятися перехотілося – але при цьому такі запальні, що з настрою все одно не збивають. Ну і плюс, як не дивно, тут є навіть ліричні балади – до того ж, у не зовсім притаманній "отвінтам" манері, тобто дійсно ліричні. І окрема родзинка – кавери: світовий хіт "16 tons" (пісня про тяжке життя американських шахтарів) в адаптації Лірника Сашка, дві пісні з репертуару "Вася Club", а також забійна версія "Jingle Bells". Зміст, як бачите, дуже строкатий. Але завдяки, без перебільшень, класному виконанню – альбом слухається на єдиному подиху, причому (запросто) кілька разів підряд. Словом – 2011 року ця фраза звучить якось дуже часто, але нема де правди діти – схоже, гурт видав свій кращий, на сьогодні, альбом. Не пропустіть!