Арахнофобія. Арахнофобія.

Прослухав доступні "храгментики": жалюгідні рештки минулого. Дуже шкода, що широка публіка не почує того, що мали змогу чути полтавці і я зокрема років 10 тому: досі пам'ятаю пару чарівних концертів у залі Полтавського педуніверу, з виконанням, тоді ще здається, свіжонаписаного "Дерева", "Квітки" та ін. Як важко тоді було знайти записи - була, пригадую, вбогого вигляду касета з чорно-білою фоткою учасників Арахнофобії на сходах під куполом Кадетського корпусу, та, НМД, якість матеріалу була там на голову вища від того, який є тут. Тоді була музика - не було альбомів, тепер є альбоми - немає музики. Втім, Валера сам, здається, іде цією дорогою...

Ребята трудитесь, украинская эстрада Вас еще узнает, и пойдут гулять все те кто сказал, что нет украинского андеграунда. спасибо "Арахнофобии" за них самих, и спасибо их друзьям, ведь все начинается с оценки друзей!!!
P/S/
Ребята передайте привет Саше , в народе Оргазму.

ось тіки нарив... чувака поперло не по дєцкі...

АРАХНОФОБІЯ-НОВИЙ ПОЗИТИВ ВІД МУЗИЧНИХ ПАРФУМЕРІВ СЬОГОДЕННЯ .

Коли вперше спромігся дослухатися до арахнофобія – в мене щось ніяк не вийшло їх зрозуміти та сприйняти – саме головне ,шо я не зміг дати ніякої оцінки цій команді . жаль – подумав я ,як штірліц .
коли я придбав диск вже Арахнофобії – замислився ... чи зможу осягнути ,взяти його у свій арсенал доробків музикантів світу – чи подарую іншим тіпа піддослідним арахнофобам-меломанам.?.

дослухався-таки . аж здох від перенапруги . відібрав бажані та зовсім небажані для себе речі . загнав їх окремими папками до компа та почав нищити стереотип двоякого сприйняття творчості цих начібто бізонів ,ачи привидів від української сучасностародавньоіснуючої групи музикантів із міста Полтави за допомогою прослуховування 13-ти композицій даного альбому.

Йейейе – чомусь так ,а не єєє !!! ну та добре – то вибрики на маси . потипу Йе – хочу ще ,чи щось таке .
Я не бачив того фільму куди запхнули цю пісню ,та побачивши йейешний кліп - не розчарувався . версія зовсім інша ,аніж представлене на диску аудіо ,та дуже динамічно ,наче вихоплена зпід уламків будівлі купа блискучих бджіл ,або тачанка з кулеметом . вороги наздоганяють ,а ми такі живі та непередбачені – ще й тішимося над своєю смертю .

Парфуми – перфоменс .
Це щось фатальнонеймовірне,щось дуже нагадане блюзом,щось мертве та те ,що ось-ось проснеться та піде . це – літоргічний сон – жах перед прекрасним кінцем усього найбажанішого . це крах і сповідування найвродливішойі загибелі людства .

Вічна Любов – то звична любов . я би виписав на обкладинці саме так . ну та добре я знову хочу щось додати своє у складену повнометражну вже видану версію друку .
Позитив вранішнього сонця вимальовується у куряві буднів . ми шаленіємо у перервах між роботою та кавою ,заповнюючи ці прогалини інстиктивнохижими нотками поцілунків із зовсім чужими особами. ми сперечаємось та любимо . ми істинні у своїх похотях . ми повертаємось та прокидаємось . і знову кажемо : па-па . до вечора . як романтично ...

З ніг до голови – то п,єса для закоханих у свою власну пристрасть ,у свою нездоланну ,непідробну любов ,у свою близьку Людину,у свій власний та хиткий космос . це пісня долі ,безмежних стосунків у стосунках стосовно власного у іншомовнім ,...»але-але врешті-решт щастя безмежно мале..». і не зупинити того перебігу подій ,який сами ми і спровокуємо у наступну хвилину ...

Мама,шо !?!
Супер . хочеться матюкатись від подиву та експериментного підходу до суті зовсім непроблематичного тематизму . безкомплексно і неконкретно . некоректно та неадекватно до імені Матері та Мам . ...»шо надо ?» і все тут . зовсім без слів – так розмовляють розкомклексовані діти та їхні добропорядні старомодні батьки . через діру у відноси.нах,
Через гучномовець критики в обидва боки ,через геніталії помийок другорядного сприйняття спілкування та кіпіш у серці часу . говорити та спілкуванню треба вчитись не через коридори та стіни ,а очі в очі . шануйте батьків ,шануйте дітей .

Камасутра
Само по собі зрозуміло ,що сексом займаються всі ,але якісно домогтися та вивалятись у простирадлах здатні далеко не кожні партнери . аж смішно спостерігати за впертими бичками та тьолочками ,що облизуються на холоді ,переминаючи у брудних кулачках все своє вогненебеспечне принаддя сексуального розміру та ясна річ досвіду .
мене запхнула у осіннє вікно сонячного дня ця шаленозбочена конфєтка у вигляді аудіотреку від Арахнофобії . вона Арахнофобія – сама жінка ,котра хоче гойдатись у ритмах камасутри ,відриваючись у порнохвилях безстидливого дійства індуських заворотів та поз . спину можна зламати . та не помічаєш нічого окрім строкатості зображень та свята інтимів .

Тільки б не війна .
Збирається громада . вже дістали непотребом нахабні сусіди . війна чи ні ? вірити у справедливість долі ,ачи зламати хребет засранцям з тієї сторони поглядів на вічне ?
Життя – прекрасне . війни не буде . діти . квіти . ілюзорність уяви про дружбу та майбутнє . війни не треба . війні не бути . гімн України від Арахнофобії . я десь про то вже читав у пресі ,але сміявся до цього – саме цього моменту сповіді про Україну від Власенка та його диверсантів . диверсія по відношенню до існування вже устаткованого Гімну України . альтернативу йому написали тепер і полтавські Арахнофоби .

Де Ти Тепер ?
Музика зображень . колисанка господа-Бога . цільність та неперевершенність ліричних спогадів та несамовитість ностальгійності ситуації ,у котрій опинився сповідач теперішньої своєї історії . журба за минулою версією любові . хмарами вкрита реальність болю та відчаю через романтичну привабливість музичного супроводу . душа перенасичується свіжим вітром шаленств та примар совісті .

Яка чудова мить !
Чудова – ще й яка .так мона відповідати як пароль на пароль ,взявши приспів за аргумент для подальшойі трансформації непоєднуваного у своїй суті ,перевантаженого нахабствами посмішок життя.. нереальне у реальному . саме так .
блискавична реакція на кожну влучність та гармонію рифм та ритмики цієї імпульсивної підфанкованої ,закоханої у дійсне пісні .дійсно відчуваєш життя у кожному елементі заспіву та енергії цього божевільного перенасиченого кров.ю світу . у кожному інструментальному малюнку ,у кожному призвуку його величності звуку . боже ,хочу народитись знову . лягаю спати під заспів – просинаюсь під приспів . агов – де ваші руки !!!???

У Мами один
Містика вокаліста починається з могутнього пафосу його імітації глибиннонародного ,бунтівного духу єдиного Сина . більшим за те й не може бути Любов сина до матері та навпаки . Шедевр . міцність ідеї та реалізації задуманого автором . чітка позиція уявностей та духу . неперевертність неперевершеностей у стосунках . журби немає – є концентрат страсних п.ятниць ,та у купі з проблематикою вір та абсолюту свого власного егоістичного ЙЯ . переможний дух віруючих переводить нас у іншу Любов – Любов до Матері . Боже храни непідробного та єдиного піднебесного Сина для кожнойі Матері . на пелюстках хронічнобожествених омріяних мрій .

Журиться квітка
Хто тая квітка ? тільки лісу і відомо про теє .
журиться квітка за подібною до себе постаттю . журба хилить йійі у долоні до суму . стисло визирають зпопід віків зажурені краплини ,ніби блискучі очі на зкам.янілому сонці ,у його зкам.янілих та постійноприворожених променях . потойбічні істоти мороку збентежено підспівують Лісові та тій квітці,котра донька того Лісу ,що спинився на мить у своєму рості ,поминаючи усіма своїми порами вбитого сина . журіться разом із нами ,слухайте пісню , не беріть у голову та відчувайте серцем своїм ,як відчувають вони – герої цього незапланованого життям та смертю сюжету . мисліть вслух ,аж піною самого реверсу похиленого розуму . будьте на грані можливості логічного . їжте сувору
багнюку локального кольору ошаленілого строкатого іржавого неба ,котре спепелить ваші будівлі своїм жахливим кольором , я змінююсь . вічна пам.ять тим – хто пішов у теє щосекундне невидиме для щасливих небо .

Наша Земна Любов
Він так кохає,що вона то відчуває у спротиві до того шаленого кохання . він демон . вона – просто жінка .
Крук злітає ,врізаючись у хмари чорною простотою вбивства теплого .
холодне потроху перемагає .
сповідь прокаженого .
мить – і ти десь над землею .
мить – і ти падаєш зойком .
мить – ти вдарився об землю,встав і пішов так – наче й не падав згори вниз з усього розмаху швидкостей .
вир зпаплюжених вимушених огидою думок переплітається із несамовитою скаженою вірою Любові .
крука наче й не було . його підхопило тепле повітря їхнього подиху – і він- крук теж закохався у власну кручицю . дякую .

Ностальгія
Море снів пошепком перегортує сторінки вакханальних самовбивств .
Ігноруючи самовпевненістю заглиблюється у вірш перевертня .
Параноїдальна лірика суцільностей у роздратуванні гармонії .
Щастя переживань незбагненнодовгого подиву .
Шизофренія,аморальна згода на постріл у минуле .
Злет прилюдії шикарного підтвердження замальовок суїціду .
Брязкіт кісток у тиші спітнілого вечора .
Червива від солодощів жага помсти найріднішій істоті .
Сюрреалізм живопису невідомого нікому митця .
Сутінки .
Штори.
У вікні бачу самого себе .
Потаємний витвір любові та жаху .
Я бачу її...
Я бачу...
Я- сліпий ,хоча й зрячий ...

Хвала Богу ,що я закохався у Арахнофобія . мені це потрібно . а вам ?хворійте щасливими .

такий собі ?? .. !! ну ти і офтопщик . не треба порівнювати дві зовсім різні команди та ще й не чувши альбому Арахнофобів .

Такий собі альбомчик, схоже із "Стиглою Вишнею", яка таеож представлена тут

Outrageous! Not what I expected... Raucous, rocking fun. Of course, I don't speak a word of the language, but it reminds me of certain other darkly fun bands eg. Miss World. Somebady tell me - are the lyrics crazy, deep, or what???

Кращої музики не чув останніх 5 років. Це прекрасний альбом. Дякую АРАХНОФОБІЇ за їх працю. (Пишу під "Парфуми" ;-) - це шедевр!!!)

купил в магазине диск арахнофобии и не пожалел.
и сразу же их клип увидил
суперски поют и играют.

Музичка Арахнофобії приємно вражає... як якість гри, так і широкий спектр стильового розмаїття.. важко їх навіть загнати до якоїсь певної категорії. Але головна риса почерку Арахнофобії - то вокал, його вже точно ні з ким не сплутаєш.
Всім музичним меломанам я відверто раджу послухати їх альбом!

ШАМАНИ - точно. Музичні твори на всі смаки задіяні у цьому альбомі . Група, що може об*єднати навколо себе різнокастові групи меломанів . Придбала не тут, але всім хто ходить тут РЕКОМЕНДУЮ. тепер щодо рецензії на альбом - МОЛОДЦІ ті хто так написав, бо воно так і Йе-Йе-Йе !!!

живенько, потужно. короче - сподобалось =) правда, демки на сайті занадто низької якості, щоб щрсь зрозуміти.

Не все сподобалось, але деякi речi - це просто афiгеть!
особливо 11-12 трекs

Лично мне очень понравился альбом Арахнофобии. Действительно незабываемый голос и отличный саунд. Рекомендовала знакомым. Правда, немного сбивает с толку мрачноватое оформление. Музыка-то у них светлая...

Якщо чесно, то я не в захваті від аранжування альбому...

Да. На счет рецензии возражений нет! Теперь мне за державу не так обидно! Молодцы ребята - приятно порадовали.