Цей колектив існує вже понад сорок років – і час його все ще не переміг. Ви зрозумієте чому, коли почуєте, як тендітно і, водночас, потужно звучать ці голоси. Як самим звучанням своїм вони наче створюють, вирощують, піднімають розлоге дерево. З тих, знаєте, які стоять десь на пагорбі чи у полі – самотні, але поважні, міцні, здатні дати притулок та затишок не одній людині, не одній пташині. З такими вітер розмовляє без перешкод. Такі з людьми розмовляють глибоко. Недарма і назву ж мають – "Явір". Міцне дерево, красиве, високе. Чесно кажучи, важко навіть уявити, що це співають немолоді вже чоловіки – настільки чисті, теплі голоси. Майстерність, знаєте, безумовно дає взнаки. І акапельно, і з фортепіано, і з оркестром – однаково добре. Час, як відомо, минає. Але їх, здається, обминає стороною.
Антон Йожик Лейба