Олег Лишега. Розлоге дерево.

"Збірка представляє корпус невідомих віршів поета з його приватного архіву, а також кілька маловідомих віршів з малодоступних джерел. Поезія Олега Лишеги є самобутнім, оригінальним та цікавим явищем в українській модерній поезії. Зібрані тут вірші демонструють це явище інколи в упізнаваних, а інколи в несподіваних образно-стильових рішеннях. Для любителів справжньої поезії та поціновувачів Лишегового образного світу."
Українською мовою.
Тип видання: тверда обкладинка, суперобкладинка
Формат: 170x198 мм
Кількість сторінок: 144
Видавець: Піраміда, Львів
Зміст:

1. НАША ЗИМА

- Наче – магічна платівко ополонки... \\ пісня 6 \\ пісня 557 \\ заклею газетами маленьку віконну раму... \\ Пілігрим \\ низка вагонів на шиї у поля... \\ Це наша зима... \\ пісня 556 \\ Загадка Марії прояснилась... \\ пісня 453 \\ в пам'яті Фітцджеральд... \\ Як і в кожного смертельно пораненого, пестунчику долі... \\ Зима у Львові \\ ти мов гіппі носиш зачіску... \\ так моторошно... \\ коли вже дальше не можу... \\ Коштом многорічних зусиль... \\ З нічого розвились бруньки...

2. ЧОРНИЙ ГЛЕЙ

- Дорога \\ Ведмідь \\ Знову ведмідь... \\ Короп \\ Юність кінчається в цьому новому домі... \\ Кожного ранку, зібравшись... \\ Рання зима \\ Гора \\ Сосна \\ Вогонь (1) \\ Глина \\ Буки \\ Живопліт \\ Розучування нових партійних гімнів \\ Щасливий, хто не має вибору... \\ Місяць \\ То блохи, то комарі... \\ Ясен \\ Вогонь (2) \\ Дощ... сиджу, дивлюсь у вікно... \\ Щось я ніби поправився... \\ Яструб \\ Якось ти розсміявся... \\ Кіт \\ Я помітив, що появились й інші свідки... \\ Полювання \\ На соломі, де Марія породила... \\ Непримітне, принишкле дерево поруч своїх братів... \\ Ярчик

3. ТЕПЛА ПОВІНЬ

- Народження \\ Столяр \\ Шапка \\ мій поплавок погас – в темряві я не бачу... \\ Верховодка \\ ти прокинувся... вікна завішені... \\ на полі чийсь слід... \\ купальники і хвилі і вони... \\ серце – де ти блудило ці роки без мене?.. \\ Люба, не включай... \\ Стіни – мої друзі... \\ Ця ніч підійшла до краю... \\ Спокій \\ Коли щось довго робити, задумавшись... \\ і на твоїм тремкім... \\ це літо... \\ Поети

- Коментарі

- Тарас Пастух. Післямова