Є загальне враження щодо всієї серії. Просте. Дякувати небові, є ще на нашій землі люди, які, на відміну від більшості з нас, не тільки слухають пісні. Люди, які співають. Люди, які записують.
Українські троїсті музики – явище в музичній культурі і окреме, і цікаве. До речі, у буклеті наведено легенду про те, як вони виникли. А коли слухаєш диск, то заодно розумієш, чому вони не зникли. Бо, при всій внутрішній різноманітності такого простору, як народна музика, троїсті музики практично завжди привертають увагу якимись родзинками у виконанні. І цей диск – не виключення. Його приємно слухати не тільки тому, що – етніка, а й тому, що – справді майстерна гра. Є тут і сольні виконання, і ансамблеві, і для коломийок теж місце знайшлося (між іншим, у радянські часи написаних). Є тут навіть сімейний приклад – троїстий ансамбль братів Ватаманюків, які зберегли манеру гри, характерної для такого куточка, як Гуцульщина. Коротше кажучи – є, що послухати. А перший трек взагалі наче браму якусь одчиняє.
Антон Йожик Лейба
Серія "Етнічна музика України" – результат багатьох етнографічних експедицій до різних регіонів України. Компакт-диски серії поєднані стильним оформленням. В яскравих буклетах Ви знайдете інформацію про місцевість, де зроблено запис, розповіді по виконавців, тексти пісень тощо. Інформація українською та англійською мовами.