Можна скільки завгодно говорити про те, чи дійсно
Ігор Білозір був талановитою людиною, чи дійсно він зумів залишити по собі щось цінне, щось, що житиме в пам’яті людей і після його уходу. Щодо будь-якого митця, як відомо, можна сперечатися, чи є він насправді митцем. І, може, інколи навіть потрібно. Але в даному випадку факт говорить сам за себе, і сперечатися з ним немає потреби. Вже не один рік минув з того дня, коли Ігор Білозір загинув, а перед Вами – новий диск із цим ім’ям на обкладинці. Не просто присвячений його пам’яті, а цілковито заснований на його творчості. Таким чином, тут Ви почуєте знайомі здавна мелодії, але у дещо оновлених інтерпретаціях. Власне, так воно і має бути – адже живе тільки те, що змінюється. І музика Ігора Білозіра – живе. Тепер уже – власним життям. Бо, навіть якщо не згадувати про імена, це – хороший альбом приємної інструментальної музики, який запросто впишеться у будь-який негаласливий день, чи то настрій.