Якщо порівнювати, то це дуже вдале поєднання
Піккардійської терції та
Дударика. На щастя, простим поєднанням справа не обмежується. Якими б красивими не були чоловічі голоси, жіночих вони не замінять. Та й не треба, бо жінки несуть свою, дуже особисту енергію. І приємно, що ми можемо відчути її навіть у нинішню епоху унісексу. Маю на увазі, що жінки дуже лагідно прикрашають співи „Менестрелів”. Крім того, не всі композиції виконано акапельно. Але інструментальне мереживо настільки прозоре, тонке, майже сором’язливе – воно як сутінки, що підкреслюють світло лампадок. Себто голосів. Тому й весь запис в цілому справляє враження спокійної гармонійності, неквапливої радості.