
Паралельно Анжеліка писала власні пісні, брала участь в групових проектах. Нарешті, в 2000 році узялася за сольну кар'єру. У 2002 році виходить альбом "Будь зі мною", починається робота над двома новими проектами. Її музика зовсім не та, якої від неї чекали - вона ніжна, глибока, з використанням джазових прийомів. Сама Анжеліка заявляла в пресі: "Я хочу співати ті пісні, які подобаються мені, а не ті, яких вимагає формат". І такий підхід мав успіх. У 2004 році проходить тур країнами Східної Європи з новим французьким проектом, видається альбом в Росії "Lamour". Але в цьому ж році відбувається трагедія – Анжеліка на рік опинилася прикутою до ліжка. У той важкий рік вона відкриває в собі дивовижний дар художника, який вражає мистецтвознавців своєю глибокою етнічностью і глибиною світосприймання. Хтось із них сказав, що Анжеліка створила іконостас української генетичної пам'яті...
інформація, фото з офіційного сайту: http://rudnytska.com/