Я, Гордон Дмитро Ілліч, народився 21 жовтня 1967 року в Києві у сім'ї корінних киян. Перший рік свого життя проввів разом з батьками у комунальній квартирі на площі Толстого, де жило ще багато сімей, а єдиний туалет знаходився надворі і був постійно окупований щурами.У п'ять років я вже не тільки умів читати, а й напам'ять знав всі країни світу і їхні столиці, а улюбленою іграшкою були атласи континентів. До школи пішов у шість років і закінчив її у 15, оскільки у шостому класі не навчався - з п'ятого перейшов одразу до сьомого, склавши екзамени по головним дисциплінам екстерном.
У 1983 році вступив до Київського інженерно-будівельного інституту. Конкурс там був невеликий, до того ж у ті роки йти на факультет журналістики університету для єврея не було жодного сенсу. Всі 5 років навчання у КІБІ я відверто мучився, оскільки займався не своєю справою.
Ще на другому курсі КІБІ почав активно публікуватися у кращих українських газетах - "Вечірній Київ", "Комсомольское знамя", "Молодь України", "Спортивна газета", "Молода гвардія", "Прапор комунізму". Пізніше співпрацював с "Комсомольською правдою", наклад якої тоді перевершував 22 мільйони примірників. В результаті розподілення з КІБІ я отримав не на будівництво і не до проектного інституту, а до... редакції газети "Вечірній Київ", яка прохала про це ректора.
У "Вечірньому Києві" я працював доти, доки у 1992 році туди не перейшла група професіоналів на чолі з Олександром Швецом, що створив на той час "Київські відомості". Після "Київських" у моїй творчій долі були "Всеукраинские ведомости", а згодом у 1995 році я створив власну газету - щотижневик світської хроніки "Бульвар".
Роботу в "Бульварі" я сполучаю з виданням власних книг та випуском телепрограми "В гостях у Дмитра Гордона", героями якої стали більше як 120 знаменитостей - від Горбачова до Блохіна.
Останнім часом я захопився естрадою. Записав більше 30 пісень і зняв п'ять кліпів.
інформація, фото з офіційного сайту: http://www.gordon.com.ua/