Er.J.Orchestra

Er.J.Orchestra було засновано 1989 р. в Києві. Виконує переважно акустичну музику, побудовану на традиції слов'янського мелосу, євро-американської та східної музики. Відмовляючись від прямого цитування, група надає перевагу своїй індивідуальній або суб'єктивній концепції "музичного джерела" чистої автентичності.

В оригінальних творах очевидне сполучення народного, джазового й академіченого звучання. Крім того, твори характеризуються широким застосуванням ведучих інструментів, які часто міняють одне одного, створюючи особливе, оригінальне емоційне забарвлення та смислові напівтони. Іншими словами, крім загальної музичної ідеї, твори передають ідею окремо кожного інструменту, який "грає самого себе".
Більшість музичних критиків характеризують стиль і естетичну орієнтацію творів Er.J.Orchestra, як приналежний до напрямку WORLD MUSIC. Це, можливо, пояснює основне кредо гурту: музика без кордонів.

Назва Er.J.Orchestra має багату полісемію. Таким чином, воно навряд чи піддається якій-небудь однозначній трактовці.
Що таке "Er."? Одним з основних є епітет erotic, але, звісно, не у фізиологічному сенсі цього слова, а як свого роду культурологічний феномен нашої епохи, породженої ідеологією модерну.

Er.J.Orchestra видав три альбоми: "Gabrielius" (1999), "On the hill again" (2002), "The Unicorn" (2004\2012).

Окрім концертної діяльності та виступів на джазових фестивалях, у біографії Er. J. Orchestra є й спільна творчість із Державним Дитячим музичним театром, головний балетмейстер якого, лауреат міжнародних конкурсів балетмейстерів, заслужений діяч мистецтв Росії Георгій Ковтун поставив хореографічну мініатюру "Сірінга" на музыку Er.J.Orchestra. В постановці приймали участь провідні артисти театру: Євгенія Костилева (Сірінга) та заслужений артист України Андрій Вдовиченко (Пан). Прем'єра спектаклю відбулася у червні 1993 року в Києві, у великому залі Національного театру опери та балету. Ця робота мала великий успіх у глядачів.

Однією з особливостей концертної діяльності Er.J.Orchestra є співіснування музичних образів з візуальними, пошук їхнього гармонійного поєднання. І це не випадково, оскільки людське вухо і око завжди "прагнули зустрічі" одне з одним у естетичному осягненні дійсності. З першого дня свого існування Er.J.Orchestra втілює цю концепцію разом з відомим художником і режисером Олександром Дірдовським.
У своїх фантастичних слайдах, працюючи з кількома експозиціями, він дуже вдало поєднує, здавалося б, непоєднувані речі й сутності. Це схоже на віднайдення безкінечних життєвих просторів у їхньому раптовому, миттєвому поєднанні, на впізнавання або розпізнання якоїсь "третьої реальності". Жоден з цих слайдів повторити неможливо, оскільки експозиції, які його складають, знімаються в різний час і в різних географічних місцинах. Сама можливість поєднати цю географічну відмінність (або "хронотоп") в одну єдину справжню мить перетворює і учасника творчого акту, і того, хто безпосередньо створює, і власне всю живу й неживу природу, яка є об'єктом творчості. Цінність результату визначається ще й тим, що велику роль тут відіграє Випадок, втілений буквально у всьому: в часі доби, у стані атмосфери, у русі руки з фотоапаратом, у настрої митця, в місці зйомки, в розташуванні предметів і багато в чому іншому - у всьому тому, що дуже важко врахувати або спланувати наперед.

інформація та фото з офіційного сайту: http://www.erjorchestra.kiev.ua