Славетний казкар Ганс Християн Андерсен народився 1805 р. в Данії, у маленькому місті Однесе, на острові Фюн.
Батьки дуже любили свого хлопчика-одинака. Весь вільний час тато віддавав синові, гуляв з ним, робив йому різні іграшки. А вечорами батько читав дружині і синові цікаві книжки – байки Лафонтена, комедії Гольберга, а найчастіше товсту і дуже цікаву збірку казок "Тисяча і одна ніч". Чи не найбільше в житті любив маленький Ганс слухати ці читання батька і захоплено мріяти при тьмяному світлі домашнього гасничка.
Він ріс мрійливим ласкавим хлопцем. Ганс часто бігав до стареньких бабусь, які доживали свій вік у притулку для бідних – "богадільні", і вони розповідали йому безліч народних казок та різних історій, а потім він і сам починав розповідати те самісіньке, тільки додаючи багато свого...
Після смерті батька мати вдруге одружилася, знову з шевцем, ще зовсім молодим. Гансу довелося ходити до школи для бідних, де вчили так-сяк, аби діти вміли читати та трохи рахувати. А роки минали, треба було серйозно думати про долю Ганса, і мати наполягала, щоб син ішов учитися до кравця. Та хлопець зі сльозами на очах благав відпустити його в Копенгаген. Він плекав мрію про театр, про мистецтво і вірив, що в столиці досягне свого.
Все-таки було видно: хлопець мав якість здібності, він, безперечно, був талановитим. Але в чому саме? Це ще важко було відгадати. Першими його творами були нариси про мандрівки, роман "Імпровізатор". Але справжню славу письменник здобув своїми казками. Коли вийшли його перші казки "Кресало", "Принцеса на горошині", "Русалочка", про них заговорили скрізь. Твори Андерсена, особливо його прекрасні казки, перекладались різними мовами, про нього заговорили і в Франції, і в Англії, і в Німеччині – а в Данії ще довгий час не визнавали уже відомого казкаря і продовжували його "повчати".
Популярність Андерсена росла з кожним роком в усіх шарах народу. Особливо любили свого казкаря діти. Часто, побачивши його високу, худу, незграбну постать, діти підбігали і віталися з ним. Якось одна жінка зробила зауваження своєму синові: "Як ти насмілився заговорити з чужою людиною?" А хлопчик відповів: "Та це ж не чужий, це Андерсен, його всі хлоп’ята знають"...
інформація з: http://andersen.com.ua/andersen6.html
