Давня дружба двох закадичних друзів музикантів Льови та Хатаба, що почалася ще з кінця 80-х років, через безкінечні творчі пошуки та експерименти привела їх до створення у 1996 році групи з промовистою назвою Хвилю тримай, що походить від написаної в цей же період однойменної пісні.
Здобувши перемогу на фестивалі Перлини сезону-98, та заявивши про себе на всю країну завдяки щільній ротації на популярному на той час музичному телеканалі БІЗ-ТВ, група в подальшому не пішла по шляху досягнення швидкого успіху будь-якою ціною. Навпаки, достатньо познайомившись з тодішніми столичними рекординговими компаніями, а також різноманітними ділками від музики, хлопці відчули, що не хочуть прийняти нав’язувані їм умови гри, а самостійно представити свою музику на той час вони були просто не готові.
Тому, повернувшись у рідний Івано-Франківськ та зібравши повноцінний колектив у вигляді класичної гітарної четвірки, вони починають активно концертувати, і в перервах між виступами працюють у студії над записом свого довгоочікуваного дебютного альбому.
В цей період, крім усього іншого, на хлопців звалилось ще й ціла серія важких, а часами навіть драматичних випробувань особистого характеру, котрі, як сподіваються самі музиканти, на щастя уже минули, і справді були найважчими часами у їхньому житті.
Та всі ці події, хоч і стали серйозним випробуванням на міцність дружби і стійкість позиції, все одно нічого не змогли змінити в ставленні до життя і спільної справи. Навпаки, як реакція на безвихідні ситуації та безрадісні перспективи реальних подій, музика групи наповнилася світлими мріями і чистою безумовною вірою у майбутнє.
І ось до зими 2003-го група прийшла з повністю записаним і майже зведеним альбомом, та добре зіграною і обкатаною концертною програмою.
Та найважливішою подією в житті колективу стало підписання у лютому 2004р. контракту про випуск дебютного альбому.
Якщо спробувати проаналізувати стиль і загальну естетику альбому у декількох словах, то перш за все треба сказати, що музика групи є досить своєрідною і ні на кого не схожою. Вже традиційна плутанина з визначенням поп це чи рок, з виходом альбому навряд чи зникне.
Самі ж музиканти ніяк себе не класифікують, хоча зауважують, що, на їхню думку, у музиці групи предостатньо і першого, і другого.
Як зауважив фронтмен групи Льова - "виходить, на концерті ми рок, а у студії – поп".
Але в дійсності не так вже й важливо, який це стиль і які у нього плюси чи мінуси. Справжнє значення має лише той дивний зв’язок, той непояснюваний енергетичний конект, що відбувається між музикантом і слухачем на найтоншому емоційному рівні і примушує працювати ті незвідані закутки людської душі, про існування яких ми дуже часто навіть і не здогадуємося.
інформація, фото з офіційного сайту: http://www.trymay.com.ua/