Ігор Шамо

Ігор Шамо – один з найпопулярніших сучасних українських композиторів.

Життя та творча діяльність Ігоря Шамо пов’язані з містом Києвом, де він народився у 1925 році, куди повернувся після Великої Вітчизняної війни офіцером Радянської Армії, де у 1951 році закінчив консерваторію за класом композиції професора Бориса Лятошинського.
Яскрава обдарованість та високий рівень професійної майстерності дозволили Ігорю Шамо однаково успішно виступати у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості.
У галузі інструментальної музики композитор часто тяжів до жанрово-картинного, зображувального звукозапису. Такими є не лише "Молдавська поема-рапсодія", сюїта "Флуєраш", "Фестивальна сюїта" та інші твори для симфонічного оркестру, а також фортепіанні "Картини російських живописців", "Українська сюїта", сюїта "Пісні друзів" ,"Гуцульські акварелі", безліч п’єс для камерних ансамблів та навіть хори ("Карпатська сюїта" тощо).
У творах такого роду найбільше значення має акцент на інтонаційно-ладові особливості народної музики. Ця пристрасть композитора знайшла своє яскраве відображення в хоровій опері "Ятранські ігри" (лібрето В. Юхимовича). Написана для солістів та хору а-капела, вона є яскравим прикладом оригінального перетворення української народної обрядово-календарної пісенності.
Разом з тим, у таких творах, як Симфонія № 1 для струнного оркестру, Симфонієта-концерт для камерного оркестру, Симфонія № 3 "Пам’яті героїв" тощо, Ігор Шамо створює змістовні образи філософськи глибокого лірико-драматичного симфонізму. Зворушливий ліризм, притаманний багатьом, цілком різним творам Шамо, найповніше проявився у пісенній творчості. Розвиваючи в українській музиці лінію масової ліричної пісні, І. Шамо збагатив її пафосом високого громадянського обов'язку, створив своєрідний стиль сучасної комсомольсько-молодіжної пісенності. Твори Ігоря Шамо користуються величезною популярністю в музичному світі, педагогічній практиці музичних навчальних закладів, на концертній естраді, в програмах радіо та телебачення.
Українське радіо неодноразово отримувало заявки від слухачів, особливо сільських, з проханням передати українські народні пісні "Не шуми, калинонько", "Карпати, Карпати", "Ой, вербиченько". Автори цих листів навіть не підозрювали, що ці твори не "народні", а належать композитору Ігорю Шамо. Ця "помилка", по суті, свідчить про головне – народне визнання. (...)
інформація, фото з: http://www.igorshamo.de/index.html