Сергій Knob Любинський (aka Knober) – один з кращих саунд-продюсерів України, що записав найбільш яскраві альтернативні альбоми останніх років (ТОЛ "Синдром Бажання", "Утопия", Snuff "Дефиниция Свободы", АННА "Карматреш", PINS "Мандрівник" та ін.). Він – гітарист гурту ТОЛ, якого ви чуєте у правому каналі та бачите на сцені праворуч. (інформація з прес-релізу)Все, що має місце бути, так чи інак, концентрується в прозору колбу. В цей момент спостереження ведеться за об'єктивним процесом: тиск у колбах росте, а вміст стискається. Відбувається природній вибух, який набуває тисяч відгалужень. Створена дія на скляні капсули вказує витягнутим пальцем на тих, хто його проводить. Ось він, Кнобер. Це гібрид, що має дві складові: людину від світу музики і людину від світу образотворчого мистецтва. Вони співіснують і бачать в рамках об'єктивного процесу. Архіви кажуть: спочатку Кноб, що паралельно практикує гру на гітарі в серйозно налаштованій групі, створював музику наодинці, мав велику кількість різношерстих треків з поправкою "мінус", що з часом отримали нову кров в сайд-проектах, і одним з них став Кнобер. Людиною, яка і запустила процес розщеплювання капсул, - став ідейний натхненник того, що створювалось далі, візуалізатор Бомбер. Утілюючи "мінуса" в об'ємнішу форму, використовуючи голосові зв'язки і трешевий склад розуму, він витягує звуки, які й впливають на сконцентроване всередині. У руках при цьому він тримає кольорові олівці, і каменя за пазухою немає. У чому суть цієї самої дії? Це психо-звукова атака на законсервовані по банках відчуття і слабкості, дитячі страхи і недорозвинені спроби втекти на волю. Внаслідок чого і народжується первородна емоція, виноситься зайве сміття. Як в рамках електронної музики, пробачте за таке словосполучення, зробити це завдання досяжним? Запах трешу, сонячний психоделік з написом "Love me, I am an ugly failure", реаліті-шоу, прокручене в прискореній зйомці, ну і, звичайно, синтез живих звуків, пропущених крізь техномашину XXI століття. Хор маленьких хлопчиків хапається за голову. Двоголовий Кнобер говорить, що він не прихильник чистих стилів, а компактності форми пілюлі - так і поготів. Він хімічить в межах експерименту, і експеримент цей значо більше морального роду, ніж технічного. А по-іншому бути і не може, коли йдеться про прозорі колби. Авангард, він же ж буйний, неутамований. Це вже потім все доходить до dark wave, IDM, ambient, noise, drone, industrial, etc, і дроблення їхніх підстилів на нестерпну множину. Ці підстилі, об'єднуючись в своїй кількості, утворюють нову якість, щось схоже на суть, і ніхто вже не може нарікати на суміш чогось з чимось. Але нескінченні міркування, що обридають, про розкладання по поличках - майже темна пухлина на тілі тих, хто в таке любить вдаватися. Містика Кнобера за ширмою, і вона куди розсудливіша за цей текст. Глядачі і слухачі знають про капсулу.
(с)Алік
інформація, фото з: http://www.myspace.com/knobermusic
офіційний сайт: http://knob.com.ua/
