Опальний Принц

Опальний Принц — здебільшого студійна група, яка мало концертувала, але на час свого існування мала досить серйозний вплив на українську поп-рок сцену. Цей вплив зумовлювався, перш за все, абсолютною незалежністю від умов і законів, які тоді диктував ринок — та, звичайно, стилем, духом і якістю музики.

В період 1986—1989 Опальний Принц видавав зі своєї найкращої за мірками Союзу, як кажуть очевидці, студії звукозапису сінгли (Леонід Брежнєв, Чорна Діра, Паскуда, Мандри, пізніше — Шантрапа, Танкова Атака, Предположим, Гей Україно і інші). Деколи з'являвся на телебаченні зі своїми кліпами, а частіше — на радіо (радіо Свобода і українських музичних програмах). Роботи групи в основному потрапляли до рук приватих колекціонерів.

В 1989 році Опальний Принц розпочав запис альбому "Нова Революція", який успішно завершив в 1990 році. Альбом справляє дуже сильне враження досконально витриманим стилем, дуже доброю звукорежисерською роботою, елегантністю поєднання гуцульського ладу з традиціями романтичного року. Відео-кліп композиції Наш Прапор українські телеканали крутили до початку 2000 року. Деякі журналісти стверджують, що це був перший відео-кліп з терен Союзу, який показав MTV на честь проголошення Україною незалежності. Всі композиції альбому сильні по своєму — це і "Хліб по воді", "Розмиті дороги", "Ти на війні", "Ти живеш на Україні", "17 вересня", "Брати по зброї", і "Гей, Україно". Альбом десь існує, але по-справжньому українські меломани його в повному форматі так і не чули. Ті меломани, хто має цей альбом в приватних колекціях, стверджують: не зважаючи на плин часу, альбом не втратив свіжості, a завдяки сильному духу — і актуальності.

Нажаль, Опальний Принц якось безслідно зник. Про нього забули. Взагалі, навколо групи завжди з'являлись спекуляції і вигадки, що робило групу якоюсь недосяжною. Тим не менш те, що залишилось по Опальному Принцові, заслуговує на увагу, а альбом "Нова революція" можна сміливо внести до скарбниці української рок-музики. Багато українських гуртів згодом перейнялись ідеями Опального Принцу (Скрябін, Руслана), і це можна обережно назвати продовженням традиціїї напрямку, особливо взявши до уваги елегантне використання гуцульських традицій.

Опальний Принц — Ростислав Штинь, Юрій Штинь, Роман Брицький, Томас Ванем, а також звукорежисер Сергій Рязанцев. Генератором ідей і музичної естетики групи був Ростислав Штинь, а музику і тексти для Опального Принцу в основному писав Юрій Штинь, який після того, як його брат залишився в Німеччині, організував разом з Владом Добрянським проект Луні Пелен (Loony Pelen) і записав дуже цікавий для меломанів альбом АМОК, який, нажаль, також можна знайти тільки в приватних колекціях.