Ансамбль стародавнього церковного співу "Стрітення"

(інша, давня назва колективу під керівництвом Ігора Сахно - Півчі храму Трьох Святителів)
Ансамбль "Стрітення" виник 1990 року і початково складався з двох студентів та одного випускника Харківського інституту мистецтв. Не зважаючи на те, що після закінчення інституту учасники ансамблю роз'їхалися по різних містах, колектив не припинив свого існування. В даний час творчій колектив нараховує від трьох до шести півчих.

Керівник ансамблю — регент церковного хору Ігор Леонідович Сахно, відомий дослідник стародавньої церковної музики та камерний виконавець. Ним розшифровано та перекладено на сучасну п'ятилінійну нотацію величезну кількість стародавніх рукописів.

Під керівництвом Ігора Сахно ансамбль став лауреатом міжнародного церковно-півчого фестивалю імені архідіакона Костянтина Розова (Москва, 1993), двічі володарем Гран-прі на всеукраїнських фестивалях-конкурсах "Глас Печерський" (Київ, 1999, 2000). У 2005 році "Стрітення" отримує запрошення від відомого культурного діяча Франції Домініко Веллара на славнозвісний фестиваль середньовічної музики в Тороні; там колектив виконав рідкісні піснеспіви, ознайомив слухачів з невичерпними глибинами мистецтва православної релігії.
З 1999 по 2005 рік "Стрітення" видало шість компакт-дисків, один з яких - "Древнее богослужебное пение Византии, Грузии и Древней Руси" - було у 2004 році номіновано в категорії "Євангельські пісні" відомою незалежною американською музичною асоціацією "Just Plain Folk Music Awards".
інформація з: http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=1348

...Нажаль, кропітке відтворення духу далеких і чужих нам епох сьогодні здебільшого відгонить стилізацією, і копійчаний ентузіазм, з яким це зазвичай відбувається, окупається таким самим копійчаним натхненням. Не так зі "Стрітенням". Слухаючи записи ансамблю, наче потрапляєш у рубльовські часи, з іхнім знаменним та столповим розспівами, в яких багато аскетичної гідності та широчіні. (...) Або до гучної Грузії, країни "зголоднілих цеглин", обитель трудів; звуки там — "ковальські лещата і кожне слово — скоба". Або до Візантії, з її надзвичайно витонченим храмовим культом...
Регент хору Ігор Сахно вдихнув до старовинних розспівів вогонь живої творчості, без якої мертвим є будь-яке звертання до минулого. Сам Сахно називає це півчою молитвою з елементами богослов'я. "Храм, — каже Ігор, — це стіни навколо Святої Чаші. Людина може цього не знати, не розуміти, що справжня цінність церкви — Чаша. А спів здатен її пригорнути, привести до церкви. У цьому співові все є — і цнота, і містика".
Владислав Сікалов
інформація з: http://cn.com.ua/N305/culture/personage/personage.html
фото з: http://palama.livejournal.com/