Цікаво, що при неймовірній творчій і подієвій насиченості долі Валерій Вітер завжди виглядає спокійно-врівноваженим й усміхненим. Може, це і є рецептом його молодості. Валерій перейшов шістдесятилітній рубіж, а виглядає юнаком, таким собі нев'янучим вундеркіндом. Страшно подумати, що в далекому 1958 році стався його перший виступ у Київській філармонії – в одинадцятирічному віці. У 1960 році він не просто заспівав "Аве Марія" Баха-Гуно у фільмі С. Параджанова "Українська рапсодія", а й виконав одну з головних ролей.
Будучи блискучим студентом Київського художнього інституту, Валерій Вітер виявляє себе яскравим співаком-солістом – в ансамблі "Березень" (1967-70), в ансамблі "Веснянка" КДУ (1970). Згодом стає вокальною окрасою ансамблю Кобза (1971-87). У дев'яностих роках разом з бандуристом Володимиром Кушпетом неодноразово зачаровував Францію.
У 2000 році створює власну групу Кобза Оригінал.
Голос Валерія Вітера мали нагоду слухати любителі вокального мистецтва не тільки України, а й Москви, Мурманська, Архангельська, Новосибірська, Камчатки, Сахаліну, Сургуту, Молдови, Грузії, Литви, Латвії, Естонії, Азербайджану, Киргизії, Таджикистану і Туркменії, а також Кракова, Лейпцига, Торонто, Оттави, Монреаля, Едмонтона, Калгарі, Вінніпега, Гавани, Улан-Батора, Саккури, Токіо, Будапешта, Шеффілда, Тампере, Порі, Хельсинки, Брюсселя, Льєжа, Ліля, Парижа.
Водночас Валерій Вітер не припиняє свою діяльність як художник, створює кіно- і театральні плакати на соціальні, політичні та екологічні теми. Є учасником республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок, його персональні виставки проходили в Києві, в Німеччині, Великій Британії, Фінляндії, Канаді. Колоритні метафоричні роботи Вітера осіли в стількох музеях і колекціях країн світу, що їх перелік зайняв би дуже багато місця.
Над буденністю Вітера несе любов до України і особливо до української пісні, без якої, на його думку, неможливо уявити нашу історію, наше сьогодення і наше майбутнє, вона є невичерпним джерелом, з котрого черпають творчу енергію і натхнення поети, композитори, художники і музиканти. Валерій Вітер впевнився, що українську народну пісню щиро сприймають і люблять в усьому світі – в Африці, Японії, Італії, Монголії, Польщі, Англії, Франції і, звичайно, в Канаді.
Прекрасні українські пісні нагадують йому про минуле і надихають мріяти про майбутнє. Так само, осмислюючи в барвах-образах минуле і сьогодення, Вітер творить свої полотна з вірою, що вони націлені в світле прийдешнє...
інформація, фото: http://www.vox.com.ua/data/2007/11/23/valerii-viter-tvorche-samopochuttya-myttsya-zalezhyt-vid-samopochuttya-krainy.html