Вінки

Група Вінки заснована 1998 року Євгеном Гончаренко (Lieben Nachtigall) та Іваном Забалуєвим (No Fly Zone) при посередництві Дмитра Федоренка (Kotra). Після тривалих дискусій було обрано назву яка всіх влаштувала: Вінки. До групи одразу підключився Гена Собутський (бас-гітарист Lieben Nachtigall), а згодом і Тарас Лютий (вокаліст, гітарист, автор текстів Lieben Nachtigall). Вокалісткою запросили Ірину Пазиненко (ДНК).

За досить стислий термін було підготовлено концертну програму, до якої увійшли як нові пісні, так і старі пісні "Lieben Nachtigall", переаранжовані Іваном Забалуєвим.

Вінки спробували пробитись на "Червону Руту", але не пройшли відбірковий тур. Як потім тактовно пояснили організатори: "Музика у вас гарна і професійна, але нам потрібно щось веселе і життєстверджуюче". Після цього Вінки вирішили ні в яких фестивалях-конкурсах участі не брати, а самим вибирати, де і як виступати.

Переживши деякий творчий спад і організаційні негаразди, Вінки потроху оговтались, і в оновленому складі (Інна Карзанова - вокал; Євген Гончаренко - ідея, музика, гітара; Іван Забалуєв - звук, аранжування, запис, зведення, програмування, гітара) взялись до роботи. Євген Гончаренко пише нові пісні. Іван Забалуєв їх аранжує і переаранжовує старі. Звук став більш жорстким і яскравим, явно тяжіючи до індастріелу, музика більш наповнена глибоким народним мелодизмом і похмурим "готичним" настроєм. Вінкам явно пішло на користь те, що Іван Забалуєв вийшов зі своєї "звукорежисерської тіні" і взяв до рук гітару. Також явно на своєму місці почувається співачка Інна Карзанова, яка заради Вінків залишила роботу в Національній філармонії. Інна має дуже яскравий і своєрідний голос, а також знає силу-силенну українських народних та обрядових пісень - те, що якраз так потрібно Вінкам.

Офіційний сайт гурту: http://www.vinky.kiev.ua/

інформація, фото з: http://rock.kiev.ua/klub/vinky.php