Константин Москалец. Поезія Келії. (Поэзия Кельи)

"В новую книгу Константина Москальца вошли лучшие произведения из его поэтического наследия. Автор поднимает вечные темы любви и патриотизма, обращается к источникам христианских ценностей – и с годами не теряет актуальности, достаточно вспомнить его песни в исполнении, например, Тараса Чубая, Виктора Морозова. "Поэзия Кельи" – прекрасная возможность прикоснуться к творчеству одного из самых ярких представителей поколения "восьмидесятников", творчеству, свободному от пошлости и цинизма, полному доброжелательного юмора и любви к живым, мертвым и нерожденным землякам."
На украинском языке.
Иллюстрации: Иван Драган
Тип издания: твердый переплет
Формат: 124x166 мм
Количество страниц: 256, иллюстрированное
Издатель: Видавництво Старого Лева, Львов

Содержание:

Частина 1. (збірка "Думи")

- Лиш на рідній землі ти напишеш ту книгу... \\ Шевченко вночі \\ Єва \\ Ще буде всього вище стріхи... \\ Усміхнений Господь, безлюдний світ... \\ Коли о п'ятій ранку сніг паде... \\ Вальс \\ Кличу тебе з далини, де трамваї... \\ Гнізда радості \\ Розмовляти вночі по-слов'янському тихо зітхати... \\ люби мене коли уже не любиш... \\ Вісім тьмяних сонетів: 1. Реставрація зими 2. Nevermore 3. Євхаристія 4. Відвідини 5. О, зроби мені очі 6. Апокаліпсис 7. Фуга бароко 8. Кохання \\ Давайте поговоримо в зимі... \\ Думи \\

Частина 2. (збірка "Songe du vieil pelerin")

- Songe du vieil pelerine \\ завше боявся зустрічі немилосердної... \\ карта стара світанкова... \\ веселих свят – ідуть рубінові дощі... \\ Я ще раз вип'ю крижаного чаю... \\ Неволя \\ Нічого не знаю нікого не знаю... \\ Летить пожовкле листя з верховин... \\ Він оселився у покинутому храмі і писав... \\ Пробудження \\ І чи було те літо що вимагало птахів... \\ ранкове передмістя сну про тебе... \\ Тебе узяла рання рана – любов. Усього взяла... \\ мій друже мій вечірній ти вже сивий... \\ Ти втретє цього літа зацвітеш... \\ Смішних провінціалів... \\ в отих вазонках росли канарки... \\ Вона, коли остатній промінь граком... \\ чекаймо... \\ відлюбив горо... \\ поволі гасне книга колір книги назва книги... \\ Немає нікого у весняному надвечір'ї... \\ Отож іще один звичайний... \\ Дощ \\ У листопаді ти не спиш; скрипить паркет... \\ пухнастий вітер що летить з півночі... \\ Він – це ти... \\ згадую гнізда покинуті... \\ не вітаймося тут серед вулиць дивних пустельних... \\ приїхали чумаки... \\ вона танцює зараз на терасі... \\ Поема ріки \\ милий невтішний і сивий... \\ Осінь № 546 \\ сутінковими птахами... \\ якби ти була моїм голосом... \\ Побожний чай \\ сонце поволі сідає за школою... \\ Ренесанс \\ Для троянди \\ Це навіть не вірш

Частина 3. (збірка "Нічні пастухи буття")

- холодний падолист вологі пасма диму... \\ Єва \\ Храм \\ Молитви для чужого \\ Минаючи мов сон або старе кіно... \\ Я знаю, що вже зріє у мені... \\ Поглянь на тих, кого бездумна hyle... \\ Слова і речі, вечір і сова... \\ Село в снігах і пес побіля ніг... \\ Від смерті у воді... \\ Два вірші, які довший час вважалися втраченими, проте їх зберіг Юрко Саєнко \\ якби заглянуть уночі до кінутой хати... \\ Cul male scribis?.. \\ Amor fati \\ Смаглява і ніжна, у розповні літа лежиш... \\ Медитація \\ Мюнхен \\ Четверта ранку тихий рок і теплий плед... \\ Вона \\ Для вечорів \\ Закінчується осінь. Ти сидиш... \\ Срібне поле \\ Падали тихі сніжинки на чорну, спустошену землю... \\ Тиша зимова зоріє. Вечірнього спокою ризи... \\ Мій Майстре, Сніже мій, між музики чужої... \\ Історія троянди та снігів... \\ Символ троянди \\ Полагодив годинника старого... \\ Повторний час \\ Коли всі покладуться на спочинок... \\ Мисливці на снігу \\ Періоди \\ Над нашою хатиною малою... \\ Ця несподівана довго очікувана... \\ Нічні пастухи буття \\ Катарсис

Частина 4. (поезія поза збірками)

- В термкому полум'ї весни... \\ Моя кохана спить, а за вікном... \\ Владарка мовчань \\ Роковини \\ Крокуси \\ Знаєш, мабуть, я знаю таке... \\ Осінній вечір крив ліси соснові... \\ Ти жайворонок Сніг... \\ Вербна неділя \\ Будь зі мною \\ Іриси \\ Живий мед \\ Різдво-2014 \\ Мої переспіви з давньояпонської поезії \\ Давно опали... \\ Розбилася об скелі... \\ Що ж, може, й не помру... \\ Не знаю...