"В некотором смысле мы все живем в эпоху Жадана... Я воспринимаю его как голос разума и образец честной позиции писателя в нашей, в который раз уже нарождающейся, стране". Олександр Ройтбурд
На украинском языке.
Иллюстрации: Олександр Ройтбурд
Тип издания: твердая обложка, суперобложка
Формат: 140x210 мм
Количество страниц: 120, иллюстрированное издание
Издатель: Meridian Czernowitz, Черновцы
Содержание:
- Їй п'ятнадцять і вона торгує квітами на вокзалі
- Як ми будували свої доми?
- Міста будували з сонця і глини
- В місті з'явилися невідомі святі
- Цього літа всі полюють акул
- Другий рік місто косить чума
- Кидай мертвих за борт
- Провидіння завжди стереже
- Кнопочна нокіа. Єдина родина
- В ґетто ніхто не святкує різдво
- Я знав священика, який був у полоні
- Дихає ночі теплий звіринець
- Сніг заносить залізничні перегони
- "Ти так давно не голився"
- Повітря з ночі стигне холодом і вже
- Коли вона остигає, ніби вогонь
- На пагорбах, які лежать вночі
- Тоді починається вечір. Саме тоді
- Немає такого світла й такого проміння
- Світло горіло всю ніч до ранку
– Де твій брат, чуєш, де твій брат?
- Вони навіть можуть жити в різних містах
- На перевалі дим
- Заходь за мною в сніг
- Зима приносить віру і спокій
- Хтось підглядає за тобою в шпарку
- На кораблі вантажать зерно
- Все, як сто років тому
- І стільки світла. Щоразу. Навіки
- Виверни рукави осель
- І хотілося б дякувати за можливість не відповідати
- Здавалося б, найпростіше – торкатися неможливого
- Стільки дощу не вмістить жодна весна
- Ловити її, мов рибу, не відходити від води
- Люби, люби своє ремесло
- Я танцюю, – говорить вона, – допоки падає сніг
ТАМПЛІЄРИ
- Хто зможе вижити в середньовіччі?
- Що з ними буде, коли вони всі повернуться?
- Ще по зимі лежать померлі в озерах