Run. Крізь кордон.

Всі, кому доводилося вже чути перший альбом гурту Рун, але ще не довелося чути альбому нового – Ви не знаєте більше гурту Рун. Дещо змінилося. Це "дещо" важко зловити словами, але відчуття дуже чітке – здається, Рун дійсно прошив наскрізь не один кордон, і жодна митниця не стала на заваді (можливо, цього разу там чергували митці, а не митники..), і жодне серце зайвим не було... Тож облиште поспіх, у найближчу годину має бути чутно лише музику – світлу живу течію у повітрі безмежному – тільки її. У світі, звісно, чимало людей грає кельтську музику – і ще більше тих, хто каже, що грає. Та не всі вміють, взявши правильну основу, правильно докласти до неї власне дихання – так, щоб гармонія дійсно ожила. Рун – Ви почуєте і самі – навчив свою музику не просто дихати. Вона співає і летить, вона танцює легко, як може танцювати тільки радість – і справжня радість не боїться ані суму, ані сну. Адже все минає, крім серця, все зникає, крім чистих очей – нам лишається сіль на згадку про північ, нам лишається цвіт яблуневий...

Антон Йожик Лейба

Микола Іванов – альт, скрипка, мандоліна
Ігор "Дельфін" Сівак – флейта, вісли, акордеон, волинка, бандура
Ілля Нікіфоров – вісл, кості, боран
Анастасія Кандиріна – скрипка, альт
Ольга Кузьманенко – боран
Андрій "Рут" Яковенко – бузукі, гітара