Іздрик

Юрій Іздрик

Народився в Калуші 16 серпня 1962 року. В 1984 закінчив Львівську політехніку. Працював інженером. У 1989 заснував "часопис текстів і візії" "Четвер", який з 1992-го редагує разом із Юрієм Андруховичем. Кожне з чисел часопису укладалося за принципом концептуального альманаху.

Активно включився в мистецьке життя наприкінці 80-х. Брав участь у багатьох виставках та акціях, працював над оформленням книжок та журналів, записував музику. В той же час з'явилися перші публікації в журналі "Четвер". Дещо пізніше публікувався у варшавському андеґраундовому часописі "Відрижка". Знайомство з Андруховичем (яке й "протягло" Іздрика до популярності), а також згуртування довкола журналу "Четвер" молодих івано-франківських авторів виявилося важливим чинником у формуванні Іздрика як письменника. Результатом був вихід з контркультурного підпілля і перша "легітимна" публікація в журналі "Сучасність" повісті "Острів Крк". Повість була позитивно оцінена критикою і згодом з'явилася у польському перекладі на шпальтах "Literatura na Świecie".

Постійне метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою, здається, вирішується на користь останньої. Втім, це не заважає Іздрику, постійно наголошуючи на власному дилетантстві, записати два фортепіанні концерти, брати участь у міжнародних виставках, чи, скажімо, проілюструвати перевидану книгу Андруховича "Екзотичні птахи чи рослини".

В 1997 році після неодноразових видруків частинами й уривками з'являється окремою книгою роман "Воццек".

2009 року став лауреатом премії "Книга року Бі-Бі-Сі" за книгу "Таке".

Про себе Іздрик найчастіше говорить так: "Я людина твердих, майже незламних принципів, котрі постійно порушую", що підтверджується й цитатою з "Воццека": "...проблема винищення мудаків не є вже такою складною. Власне кажучи, вона є есхатологічною проблемою, адже мудаки — практично всі".

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

фото з: http://buknews.com.ua/