Українська музика - На першу сторінку
English versionРусская версия
Розповісти другові Версія для друку Пишіть нам
 
Позицій в каталозі: 2108
Пошук 
Про нас
Як замовити
Безпека
Компакт диски
  Подарункові
  Народна
  Церковна
  Рок та альтернатива
  Хіп-хоп
  Поп (Легка)
  Естрада
  Забава
  Джаз та навколо
  Електроакустичні досліди
  Класична
  Для дітей
  Інше
  Аудіо книги
  MP3-CD
  Мультимедіа
  Відео
  НЕ диски
Гостьова книга
ТОВАР ДНЯ
Сергій Жадан. Хлібне перемир'я.
Жадан. Хлібне перемир'я
В Україні: 141.90 грн (*)
До інших країн: $12.90USD
Тарас Прохасько. Так, але...
Прохасько. Так, але...
В Україні: 174.90 грн (*)
До інших країн: $15.90USD
РОЗСИЛКА НОВИН
Виконавці:   А Б В Г Ґ Д Е Ё Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z [0-9]
Альбоми:   А Б В Г Ґ Д Е Ё Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z [0-9]

Павло Тичина

Павло Тичина народився 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походив зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування.
У 1900-1907 рр. навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі), в 1907-1913 — в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті "Рада". На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його представниками.
У 1916-1917 рр. — помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського. 1920 року подорожував із капелою К. Стеценка "Думка" Правобережною Україною від Києва до Одеси. Того ж року організував хор (з 1921 р. — капела-студія імені М. Леонтовича), з яким виступав до 1923 року.
1926 року взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної Академії пролетарської літератури) на чолі з Миколою Хвильовим. З 1929 р. — дійсний член Академії наук Української РСР, у 1936-1939 рр. і в 1940-1943 рр. очолює Інститут літератури АН УРСР. З 1947 р. — член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. 1943-1948 рр. — міністр освіти УРСР. З 1953 по 1959 рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.
Як поет П. Г. Тичина починав у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів "Сонячні кларнети" (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-річного поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження.
Тичина рано утвердився в думці про поезію як синтетичний вид мистецтва. На практиці це обернулося перенесенням у площину поезії засобів суміжних мистецтв: у "Сонячних кларнетах" звук подається "забарвленим", колір — "озвученим", зорові образи чергуються зі слуховими.
Протягом життя П. Г. Тичини існував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Імпресіонізм і особливий композиційний характер його творів дедалі більше пом'якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка "Чернігів" (1931 р.), яка означила його перехід в число "офіціозних" авторів.
Однак творчість Павла Тичини й після цього не вписується у прокрустове ложе простих схем: його приховане протистояння з тоталітаризмом на цьому не припиняється. Це засвідчують окремі поетичні, літературознавчі, публіцистичні твори пізнішого часу: "Григорій Сковорода" (1939), "Похорон друга" (1942), "Творча сила народу", "Геть брудні руки від України" (1943) та деякі інші.
У галузі поезії, прози, публіцистики, а також у науково-критичних працях Павло Тичина виявив себе одним із найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва — музику і живопис. Павло Григорович чудово грав на кларнеті, та й у словах вловлював особливе, музичне звучання. Можливо, тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов (він вільно володів п'ятнадцятьма).
Помер П. Г. Тичина 1967 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
інформація з: http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/196/
фото з: http://shkola.ua/book/read/53/page95

Наразі ми не маємо в продажі компакт дисків цього виконавця

© 1999-2020 UMKA. Авторські права. Політика конфіденційності. Партнерська програма.

e-mail address:

 

НОВИНИ
31 липня 2020
Міжнародний проєкт "Звуки Чорнобиля"
 
8 квітня 2020
ДахаБраха: Alambari – CD в подарунок!
 
ГАРЯЧЕ
Сергій Жадан. Список кораблів.
Жадан. Список кораблів
В Україні: 196.90 грн (*)
До інших країн: $17.90USD
Галина Пагутяк. Сентиментальні мандрівки Галичиною та інші історії. Книга мандрів.
Пагутяк. Книга мандрів
В Україні: 201.30 грн (*)
До інших країн: $18.30USD
Сергій Жадан. Хлібне перемир'я.
Жадан. Хлібне перемир'я
В Україні: 141.90 грн (*)
До інших країн: $12.90USD
Шедеври Української Музики. Колекція. 6 CD, box-set.
Шедеври Української Музики
В Україні: 1054.90 грн (*)
До інших країн: $95.90USD