Як і завжди, буклет до платівки камерного хору "Київ" насичений інформацією, яку подано кількома мовами: українською, німецькою, французькою, англійською. Справляє враження розповідь про Миколу Леонтовича, наведена в буклеті – донині якось не доводилось стикатися із настільки простим і людяним варіантом його біографії. Наведені відомості і свідчення не є дуже детальними, освітлено лише якісь найбільш основні моменти – але в результаті виникає відчуття. Тобто – починаєш відчувати цю людину, її творчість як щось особисте, а не просто як "частину культурної спадщини українського народу"... Завдяки цьому те світло і тепло, якими насичені твори Леонтовича, усвідомлюєш більш глибоко – хоча, власне, його музика у будь-якому разі здатна захопити, занурити у роздуми, піднести слухача до нового розуміння гармонії як такої. І тому – відчуваєш вдячність до митця, який цю гармонію зміг побачити і внести у наш світ. Відчуваєш вдячність до музикантів, які зуміли його світло усвідомити – і передати його у своєму виконанні. За великим рахунком, вдячність – чи не краще, що може викликати до життя справжня, натхненна творчість. І в даному випадку – викликає, бо світло художника і виконавців зустрілися у гармонії...