Григорій Лук'яненко. Пори року. /digi-pack/.

Якщо дотепер Грицька Лук’яненка можна було почути на записах в якості учасника "Рутенії" або сайд-гітариста (наприклад, з Сергієм Шишкіним чи Ігорем Білим), то зараз – став доступним його сольний альбом. Сольний у всіх сенсах: тут він один виконує гітарну музику власного авторства – а також кілька варіацій на теми добре відомих українських пісень. І зайвий раз переконуєшся, що не випадково гітара залишається одним з найпопулярніших інструментів у світі. Таку палітру почуттів і так яскраво вона може передавати, потрапивши до вправних рук, що слова стають просто зайвими.

Взагалі-то, подібні диски у нас з’являються не часто – за останні кілька років хіба "Присутність" Олега Яреми. А шкода – бо прості гарні речі досі дозволяють цьому світові триматися купи... Тільки зрозумійте правильно, "простота" – це не про виконавську техніку як таку, а – про здатність кількома рухами створити дещо справжнє, живе...