Камерний хор ім. Дмитра Бортнянського. Добрий вечір тобі, пане господарю!

Як і раніше, спів цього хору одразу викликає на поверхню добрі відчуття. Ото, буває, зануришся у пісок з головою, сидиш собі тихесенько, нічого не бачиш, нікого не чіпляєш, хрумкаєш салат – і раптом до тебе потрапляє щось на зразок цього альбому. І стає якось просторо, і хочеться ще більшого простору, і вирушаєш. Інколи до сусіднього парку, а інколи й до незнайомого міста. Чи ще кудись. Бо завдяки такій музиці відчуваєш, що світ цей – великий, і є в ньому місце для всього, а надто – для радості. А радість – то така штука, що нею неодмінно треба з ким-небудь ділитися. Щиро. Як, наприклад, хор оцей. Дарма, що камерний, а от запросто розширює обрії. І при цьому зберігається відчуття затишку. Можливо, справа ще і в тому, що тут записано колядки та щедрівки. Бо різдвяні свята майже завжди асоціюються з домівкою. Іншими словами – тепло.