Стожари. Колядки.

Отже, колядки. Просто кажучи, обрядові пісні, які майже всі ми давно вже знаємо – і любимо. За те, що вони прості, душевні, теплі. Ну, а якщо вже так, то чом би не спробувати їх виконати на більш-менш сучасний манер? Адже вони живі, а час не стоїть на місці, і зараз ми співаємо не так, як сто років тому, і музику слухаємо іншу. От саме таку спробу і втілюють на цім альбомі "Стожари" – і є тут кілька цікавих ходів, на які варто звернути увагу. Не кажучи вже про цілком естрадну – але різноманітну – манеру виконання, відзначу, що тут можна почути навіть джазові настрої. І це краще, ніж щось інше, каже, що колядки – це дійсно жива традиція, яка через нашу сучасність вже зараз вкорінюється в нашому майбутньому. Гадаю, це добре – оскільки бачу в цьому діалог часів, поколінь, світоглядів. А якщо коріння залишається живим, оновлюється – то і у всього дерева є добрі шанси на повноцінне життя. Колядки і самі по собі є посланням радості і надії, а в даному випадку і в такому ракурсі, мені здається, цей посил неслабо підсилюється. Радість і надія у ріст ідуть – приймайте.