Горлиця – це, власне, лісова голубка. Славиться тим, що має дуже приємний голос – за голос її і люблять, за нього вона і ім’я своє отримала. Ну а дует Горлиця, в свою чергу, теж ім’я таке отримав саме завдяки голосам учасниць. І, треба сказати – цілком справедливо. Кожна з них запросто могла б робити і сольну кар’єру на естраді – але разом ці голоси, ясна річ, звучать ще більш яскраво. Дует звучить свіжо, виразно – за плечима вже серйозний досвід, не один рік виступів. Та хоч і знаєш про це – а все одно інколи здається, наче співають дві зовсім молоді дівчини. Тому що є тут якийсь молодий запал, який рокам не підвладний. Дві лінії співу переплітаються, зливаються, стають на якийсь час неподільним цілим – аби наступної миті розлетітися, дати волю. Але надто далеко вони не розлітаються, підтримують одна одну – і народжується краса, яку неможливо не помітити. Саме та краса, за яку, власне, і люблять у світі пісні української естради.