NIK_TO. The Flora.

У порівнянні з попереднім доробком, "The Flora" електронного митця NIK_TO має менше прямих, різких кутів. Втім, назва зобов’язує. Флора як така може стати неоковирною тільки під гнітючим техногенним впливом людини – але навіть і тоді вона не відмовляється від квітів. Якщо ж ти ставишся до живого зеленого світу з повагою... особисто я вважаю, що таке ставлення – єдиний шанс для цього світу не стати світом без людей. Зелений цей альбом, бо в ньому – багато стрімких мелодій, гнучких ритмів, багато повітряних кульок з чудернацькими звуками... Не можна назвати цю картину музичну плавною та розважливою. Вона, радше, нагадує ріку – таку різну у своїх миттєвих проявах, але єдину, цілісну, якщо дивитися на неї зверху... Є тут і струмки невеличкі, що її підживлюють, є і вузькі кам’яні перегони, і води повільні, є місця каламутні – і зовсім прозорі, є чорториї та – дельта, і вихід до океану. Якого ж він кольору буде – солоного, як море, зеленого, як життя, а чи безмежного, як небо? Побачимо... у всякому разі, цей альбом має вільні внутрішні обрії – тож за один раз всього не охопиш, не обіймеш... зростай, як дерево зростає – над собою – то вже кудись дістанешся... побачимося... ся побачимо...

 

Антон Йожик Лейба