Latexfauna. Ajahuaska. /digi-pack/.

Серфер взимку десь у центрі міста – білі вожді й діти племені аяхуаска – лаймовий захід сонця у міських нетрях... Приблизно рік тому Latexfauna видали EP "Season one" – фактично, не так альбом, як збірку окремків. І навіть тих шести треків вистачило, аби про гурт заговорили, почали крутити в ефірах і запрошувати на фестивалі – бо стало ясно, що цього дійсно бракувало. Неквапливий дрім-поп, повний дивних снів і зрозумілих мрій, наче пропущений крізь сепієвий фільтр; симпатична лінькуватість, на межі пофігізму, в манері виконання – коли наче не так важливо, чи співати далі, чи трохи поніжитись на осонні з чимось прохолодним у руці; дещо чудернацькі, але щирі тексти (так, із суржиком – так, цікаві), в яких за несподіваними, подекуди екзотичними картинками проглядають цілком рідні ландшафти й конфлікти – але постають в іншому світлі, і звичні будні наповнюються незвичними барвами. Просто тому, що це дійсно має значення: як дивитись на те, що ти бачиш. Бо піт від того, що робиш в кайф, має бути солодким. Тож тепер – прийшов час уже і для повноцінного альбому.