Юлія Рай. Ти мене полюбиш.

Гадаю, після виходу в ефір пісні "Річка" багато людей стало чекати на вихід дебютного альбому Юлії Рай. Зрештою, саме такі пісні, як не крути, утворюють кістяк нашої естради. Але приємно відзначити, що Юлія підійшла до справи відповідально – тому "Річка" не є єдиною красивою піснею на альбомі. Якщо брати ліричні – тут є ще кілька достойних прикрас. Але – знову ж-таки приємно – є тут і просто радісні пісні, веселі й легкі, романтичні, безтурботні. Втім, хіба "лірична" дорівнює "сумна"? Отже, виправляюсь – альбом складається з дюжини ліричних пісень, з дюжини різних, але світлих настроїв. Адже навіть під час розлуки настрій може – і, гадаю, має – залишатися світлим. Легко сприймаєш – легко відбувається. Річка має текти – чи не так? А значить, Юлія Рай назвала свій альбом правильно. Бо саме так він і слухається – легко, радісно, просто. За це маємо подякувати не тільки співачці. Яка, між іншим, сама пише свої пісні – і слова, і музику. Погодьтеся, виходить в неї добре – доказом чого є те, наприклад, що "Річку" багато хто вважає народною піснею. Але окремо варто подякувати й аранжувальникам альбому – їм вдалося музикою створити атмосферу піднесеного настрою. Від чого тексти, до речі, набули додаткових відтінків – а це завжди цікаво. От і добре.

Антон Йожик Лейба