Один в каное. Один в каное. (2CD). /digi-pack/.

Два CD під однією обкладинкою, 25 пісень і майже півтори години звучання мінімалістичного тріо (вокал-гітара-перкусія) – дебютний альбом від "Один в каное". На одному подиху, на одній хвилі, неквапливо і стрімко водночас. Цей гурт зумів якось так ненав'язливо увійти на українській сцені останніх років до числа тихих сенсацій. В чому секрет? Може, в глибині очей і відсутності масок. З одного боку, є простота мелодій і аранжувань – але й доречність, і тому відчуття входження в тонку і щиру течію. Той випадок, коли про аматорство згадуєш у кращому розумінні цього слова. З іншого боку – лірика: ці вірші приємно слухати, у них варто вслухатися, цікаво помічати влучні фрази й образи, яких тут немало. Плюс манера співу Ірини Швайдак – з очевидними фольк-вібраціями. Може нагадати Христину Соловій, тому варто зазначити, що до цього альбому увійшли лише авторські пісні, за одним-єдиним винятком ("Колискова"). А в підсумку – звучить пастельна елегія, суміш меланхолійних роздумів у текстах і дуже тихої радості, майже непомітно вшитої в саму основу альбому. Наче розмиває гострі кути – але спонукає уважніше придивлятися до деталей довкола. Здається, з цими піснями має дихатися легше..