Правиця. Кривий танець. /digi-pack/.

Серце "Правиці" – дві дівчини, Марта Любчик та Мирослава Салій, які паралельно викладають у дитячій фольк-студії. Тож дебютник "Кривий танець" ілюструє заразом і те, якого ставлення до традиції вони навчають дітей – якщо одним словом, то: творчого. Хоча модернізація фольклору – явище не нове, тож тут цікавить не лише сам факт, а й нюанси. А нюанси такі, що Правиця не обмежується якимсь одним стилем – в їхніх інтерпретаціях можна почути джазові, блюзові, соул-, рок-моменти, аж до українського кантрі на ірландський манер. Без зайвої екстравагантності, але вигадливо – і водночас, я би сказав, досить обережно. Можливо, так проявився пієтет до матеріалу – зрештою, цим пісням вже по кількасот років, тут своя магія. Правиця магію намагається не рушити, і таки виходить живе полотно, а не мертві прикраси. Тут зроблю реверанс у бік басу й барабанів, та й серед додаткових інструментів не чутно зайвих – але. Особисто для мене саме деякі партії клавішних зробили маленьке свято атмосферності – доконаним фактом. Не меншою мірою, ніж спів дівчат. Гарний дебют – і з запасом для кроку вперед. І най він буде.