Важко сказати точно, як давно почалося очікування на вихід цього диску. Сама ідея прозвучала наприкінці 2004-го, тож і чекали десь у 2005-му – але щось не встигалося, щось зупинялося, кількість композицій і перелік учасників не застигали надовго, видання відкладалося декілька разів – зміни відбувалися до останнього моменту. Власне, саме так, в останній момент, до платівки потрапила робота
Піккардійської Терції – заключний, 14-й трек. Мабуть, якби підхід до справи був більш комерційним, все сталося б швидше – але навряд чи якісніше, цікавіше. Бо завдяки такій неквапній ході платівка встигла увібрати все, що дійсно хотіло в неї ся втрапити – і у тому вигляді, до якого воно вистигло всередині музикантів, а не було продиктоване ззовні. Тож ми не станемо тут казати, що вийшло краще, що гірше – це питання особистих смаків та уподобань, не більше. Точно можна сказати лише одне – гляньте на перелік гуртів – музиканти на платівці звучать настільки різнопланові, що жодне музичне вподобання, скоріше за все, не залишиться без втіхи. За умови, звісно, що смаки обертаються навколо рок-музики. І ще одна деталь: буклет містить невеличкі розповіді щодо кожного гурту-учасника цього триб’юту – і це теж приємно.