Ця книжка – збірка історій-сповідей жінок, які були не лише очевидицями, жертвами, але й виконавицями насильства. Правда про жахи війни, без прикрас та міфологізації; відверті розповіді про те, що означало бути жінкою під час війни; унікальні спогади жінок із різною освітою та соціальним становищем, жінок, які обіймали керівні посади в ОУН і були рядовими підпільницями. Живі емоції в історіях, які роками були непочутими та забутими."
Українською мовою.
Тип видання: тверда обкладинка
Формат: 130x200 мм
Кількість сторінок: 240
Видавець: Клуб Сімейного Дозвілля, Харків
Зміст:
- Вступ. Жінки й чоловіки націоналістичного підпілля: гендер, війна, пам'ять
1. Ганна Бігун: "Вибрала криївку, бо алюбилася у Василя. А він мав жінку і двох дітей. Був нещасливий. Повісився"
2. Соломія Венгер: "Вивели мене на подвір'я і почали бити прикладами. Коли впала на сніг – копали, де попало"
3. Марія Віслапуу: "Уночі прийшов і ліг біля монахині. Горіло світло, він її гвалтував у всіх на очах"
4. Стефанія Вуйцик: "Виміняла плащ на пару картоплин. Зварила мамі. А вона доторкнулася, понюхала і вмерла"
5. Катерина Гаврилів: "Почала критися і від більшовиків, і від наших. З обласної Служби безпеки був наказ мене вбити"
6. Євгенія Гимон: "12-річну Марійку Павлюк знищили за те, що видала криївку, де ховалися хлопці... Казала, що помстилась за тата, якого вбили партизани"
7. Стефанія Голинська: "Найстрашнішим у таборах був голод. Дуже хотілося їсти"
8. Ванда Демчук: "Дали мені пістолет, і пішли ми з хлопцями вбивати одного більшовика"
9. Йосифа Жолдак: "Міля повісилася. Ганну витягнули з петлі в туалеті. Одна кинулася в чан з водою... Сама я двічі хотіла загинути"
10. Ганна Загалюк: "Зрадницею виявилась сусідка. Її повісили в центрі села"
11. Стефанія Задорожна: "Куля навиліт прошила мою ногу... Встала і кричу: "Йезус, Мар1я! Цо робіцє? Не стшеляйцє!"
12. Ганна Зелена: "Були в селі дівчата й молодиці, які гуляли з москалями. То хлопці першу попереджали їх. Тоді почали стригти"
13. Ганна Іваницька: "До скронь прикладали пластинки і подавали струм. Я непритомніла, сорочка мокріла"
14. Олександра Ковалюк: "Усю дорогу думала, як звести рахунки з життям, щоб виконати наказ не здатися живою"
15. Стефанія Костюк: "Прокидаюся: один біля мене – мертвий, другий – поранений. У дверях стогне дівчина, бо ноги відірвало"
16. Тамара Криштальська: "Удень зі мною говорив добрий слідчий, а після півночі – садисти. По кілька годин били кулаками по голові, били струмом"
17. Ганна Лінько: "Прийшов до мене на квартиру. Приставив пістолет і закричав: "Не будеш моєю – не будеш нічиєю!"
18. Анастасія-Надія Ліскевич: "Мене кинули назад у землянку... Кажу дівчатам: "Будемо тікати"
19. Катерина Максимович: "Цинга була така, що зуби руками діставали, аби поїсти, а потім ставили на місце"
20. Катерина Меліш: "На базарі жінка продала єврею масло. Ним німці намастили його бороду і примусили продавчиню лизувати"
21. Марія Пастух: "Ганні відрізали груди, язик і викололи очі – за те, що до неї заходив гарнізонівець"
22. Марія Повх: "Уночі Ірина й Олена відкопали брата. Загорнули в простирадло й так несли майже вісім кілометрів"
23. Ганна Сорока: "Кажу до емдебіста: "Тепер буде заміна: мама лишається, а я поїду замість неї на Сибір"
24. Лідія-Олександра Тиховліз: "Одного разу подзвонила "майору Вихору" на роботу й попередила, щоб не приходив увечері додому. На нього планували замах"
25. Марія Хованець: "Кинули тіло сестри на фіру, прикрили соломою й повезли в Більшівці. Виставили під будинок МДБ"
26. Дарія Шпиталь: "Їжу у криївці готували тільки вночі. Щоб на восьму був сніданок, прокидалася о третій ночі"
27. Стефанія Шуплат: "Один бив нагайками, а інші дивилися. Кричали, що можуть зробити зі мною, що хочуть, навіть згвалтувати"