Ігор Калинець

"І́гор Калинець народився в Ходорові (Львівська область). Поет і прозаїк, один із чільних представників т. зв. "пізньошістдесятницької" генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком.
Поетичну творчість Калинця, за пропозицією самого автора, прийнято хронологічно поділяти на дві головні частини: дев'ять книжок, написаних перед ув'язненням у 1972 р. (з них офіційно в УРСР опубліковано було лише першу — "Вогонь Купала", 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і вісім — написаних під час ув'язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у самвидаві). Згідно з цим поділом і було підготовлено та випущено два томи поезій Калинця — "Пробуджена муза" (Варшава, 1991) та "Невольнича муза" (Балтимор — Торонто, 1991).      
Один із найтонших дослідників поезії Калинця Данило Гусар Струк у передмові до "Невольничої музи" виокремлює "три головні течії" в його поезії: "оспівування культури, любовно-еротичне прагнення та суспільний протест". Висока культура поетичного мислення й мовлення, любов до текстових стилізацій, надзвичайна формальна винахідливість притаманні Калинцю упродовж усього його творчого розвитку, а такі риси як ерудиція, іронічність, шляхетність у поводженні зі словообразом роблять цю поезію без перебільшення видатним явищем.
Саме з появою в українському літературному процесі Калинця почалися дискусії про необароко. Українське бароко й справді можна розглядати як одне із джерел Калинцевих інспірацій, іншим таким джерелом є, безперечно, творчість Богдана-Ігора Антонича.
Ще одна вельми цікава особливість: поет ніколи не писав окремих віршів, його метод полягав у творенні циклів, які своєю чергою переростали в книжки (свідчення "структуралістського" бачення світу). Творчість Калинця суттєво вплинула на багатьох українських поетів пізніших поколінь, виявившись дуже суголосною найновішим поетичним пошукам.
Після повернення з ув'язнення та виселення 1981 р. Калинець, за його словами, цілком замовкає як поет (завершене явище) і стає "імпресаріо колишнього Ігоря Калинця". Тим часом пише й публікує казки для дітей, готує перевидання власних поезій. 1994 р. журнал "Сучасність" опублікував його повість "Молімось зорям дальнім", написану ще 1972 р. під час перебування в слідчому ізоляторі львівської в'язниці. Проте поза всякими сумнівами Калинець був і залишається передовсім поетом, творцем вельми індивідуального, легко впізнаваного (за всієї стилістичної різноманітності) і в той же час напрочуд цілісного світу." Юрій Андрухович
інформація, фото з: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=47&type=biogr