Pikkardiyska Tertsia. Etudes. Live. (DVD).

Перший фільм потрібно було знімати в Тернополі. Я Був практично на всіх концертах Терції в Березолі. Хоча білети і "сидячі" - глядачі майже весь час аплодували і стояли співаючи разом. Сплячої публіки, як у Львові(нащо ще ОЦЕ показувати) - у нас не було. Знято досить примітивно. Подивіться концерти, та хоча б тої ж АббИ чи БОНІ-ЕМ за 80 - ті роки. У нас звичайні хлопці, самоучки, які знімають весілля проявили б набагато більше фантазії. Одна відеокамера (та що знімає зверху) дає мутне зображення. Невже відеомонтажник цього не бачив?Барабани, як на мене досить сильно заважають( особливо той "голубий"). Є кілька пісень, які хлопці виконують так як колись були виконані вперше. Це дійсно - приємний щем, "гусяча шкіра" і море задоволення. А ремікси, як гріті вареники, мені не дуже...

Курва, зачепило за живе! Та увімкніть вуха та прослухайте "Там, де неба блакить"! То є клясика. Де таке зари почуєш на сучасному албумі? Не гневіть бога! Радійте, шо таке явище як Терція існує й пишеться. Могли б хлопці собі на кухні співати, як хоббі. Не думаю, що так багато радощів від тої співочої праці в нашій країні.

Та й казати, що албум "бєсцвєтний" є повною дурнею. Так, нерівний, але є гіти, як-от "Очи відьми" і ще інші. Записаний суперово.

Шановний добродію,
УМКА не може бути монополістом - це, знаєте, смішний закид - але дійсно намагається давати своїм відвідувачам якнайширший вибір. Вже понад 10 років. Якщо нам це вдається краще, ніж іншим крамницям - чудово, тут нема чого соромитись ))
Втім, зазвичай диски Піккардійської Терції можна придбати у будь-якій пристойній музичній крамниці, чи не так?

Альбом абсолютно бесцветный, обычная коммерческая попса, только на украинском. При этом ни одного хита или мелодии, которую хотя бы раз можно послушать без раздражения. Лучше Алсу какую-нибудь купить, там хоть качество. А цена - вообще зашибись! 50-70 грн., а в интернет-магазине вообще за 70 грн. За 70 грн. можно купить фирменный диск - в магазине, с наценкой, или в интернете заказать.

А оригінал коштує 52 гривні у видавця (нонсенс для однодисковика!) і 72 грн/ $15 на сайті-монополісті УМКА. Нема базару, фанат купить завжди, але всім іншим (до яких я зараховую і себе) теж охота зацінити як воно цього разу вдалося і що саме там варто слухати.
Треба сказати, що кавер "Очі відьми" справді супер, але навіть таку пісню вони співають якось радісно - хоч і суперпрофесійно, як і все решта. Думаю, в ній це геть зайве, хоча творці - вони свого роду переможці - отже і судити не треба :)
"Гранули" як були попсою в ТНМК і однією із найбеззмістовніших у них пісень, так і тут лишились, а щодо оригінальної творчості піккардійців - то мені сподобався їхній "Львів", але теж не настільки, щоб переслухувати - люблю більш глобальні речі.
А ще він геть не концептуальний - в нього немає якоїсь визначальної-об´єднавчої фішки, це по суті свого роду збірник пісень, на що, зрештою, непрямо вказує і назва.
АЛЕ - загалом альбом класний - фанатам такої музики вері вері рикоммендед!

Родина Карпенків вітає шановного ювіляра Петра Степановича Карого з 60-ти літтям. Зичить йому щастя, усміху, успіху та здоров'я та дарує пісенний презент у вигляді диску "Етюди" гурту Піккардійська Терція.

"Етюди" прикольно так присадили Піккардійську Терцію на програму-вітання на 12-му каналі. Молоді ще пацики перепрофілювались на публіку старшу за початок Карибського кризису. З найдальшого, лівого, позаземного кутка ще якось можна сказати, що то дикий стьоб (особливо обкурений "Старий трамвай" чи концертно-імпровізаційне "Sole mio").

З найближчого простору просто валить дикий пафос і навіть кічок, що вже почало простежуватись з часів "Ельдорадо". Хтось бачить початок кризису піккардійців вже на диску "Я придумаю світ", хоча то був, ще той хітовий бомбоудар і зальот на космічні висоти. Йому підспівувало усе, що рухається і розмножується спорами.

Задіяний інструментарій і перкусія якось не сильно в акапельну тему. Все якось так поросло мохом, що аж дивно, хоча, якщо враховувати вихід на нові вікові ринки – то усе стає на свої партитури. Але Капралю крила обрізали, так нехіло, шо то вафлі (хоч якось він ще проснувся на "Я вчора потрапив на небо"). Він є і його немає одночасно.

"Етюди" – це музей. Виставка досягнень творчості Львівської області перед прибульцями з далекої Європи (не дуже вдалі версії "Shamps Elysees", "I Can't Help" та аж занадто мармелядовий "Львів"). Пластиліновий диск. Попсовий. Там усе вилизано і прилизано, але немає драйву, життя, навіть якогось надриву, якоїсь емоції. Ще якимось дивом піккардійцям не вдалось загубити трек "Там, де неба блакить", хоча й там вистачає зовнішно-вимахувальних елементів. Ну й життєстверджуюча "Коломбіна" ще наближається до рівня минулих хітів вокальної формації.

Валить такий бронебійний пафос, що сльози самі скручуються у фольгову трубочку. Особливо цим вирізняються Віївські "Очі відьми". "Заспіваєм ще хоч раз" – заганяє в глибокий ступор. Ті ж "Ой, летіли дикі гуси" – ідельно підходять до вищавказаної на старті вітальної передачки на 12-му каналі, де чувачок щось там читає з листочків.

Досвід репування на "Гранулах" (в ритмах ча-ча-ча) абсорбується вже самою ідіотською піснею ТНМК (найпопсовішою в їх репертуарі).

Кароч, баблгам з серії "Love is". Хароша попсулька, де веселої іронії, заначеної прес-службою банди, навіть не видно. Чи то ти ростеш, чи то Піккардійська терція – старіє. Але ж не впадати ще молодим хлопам в маразм 12-го каналу?

Отаке воно, кактус-фреш...

Не думаю, що скромна думка пана Спрутса важить, але додам, щоб той дівідяй гарно розкуповувався, що ставлення до Етюдів - річ персональна, та й є в ньому справжні перли, без яких не обходиться жодний албум Терції. А тепер маємо справді західний підхід до справи, коли видається студійний албум майже одночасно з концертовою відео-збіркою. Оскільки концертові версії майже ніколи не мавпують студійні, цікаво не тільки послухати аудіо-албум а й подивитись його відео-версію. Га? Десь воно так. Хіба ньє?

Вже судячи з назв пісень, весь цей концертник побудований на слабенькому матеріалі останнього студійного альбому Етюди, і тільки 2-3 старі добрі пісні, на кшталт Нехай, що нагадують стару добру Терцію. Слабенько для першого концертного ДВД, який мав би стати чи то антологією, чи то збіркою найкращого, чи то виданням історичного концерту у Львівській Опері 1997 року "Сад ангельських пісень" (так, фальші там ой-мамою, але ж на яких концертах Терція не фальшивила?) Зрештою, навіть якщо ви є палкий фан Етюдів, цей ДВД вам ні до чого, бо Терція ніколи не була справді гарною концертовою групою, а всі ті Коломбіни та Останні літні дощі є й на альбомі у максимально виплеканій якості. Звичайно, й на "першому концертнику" фальші ми не почуємо, бо усі концертники насправді є добряче підрехтовані та перезаписані у студії. Але відео - то є споглядання. І я особисто надаю перевагу молодій Терції 90-х - без пивних талій та потрійних підборідь. А ви собі купуйте що знаєте.