Сергий Жадан. Антенна.

"Антенна" – 80 новых стихотворений, написанных автором в течение последних двух лет. Неизвестно, на чем держится чувствительность "Антенны", но это 80 попыток поймать колебания воздуха, уловить перетекания в пространстве невидимых радиоволн, почувствовать на ощупь время, в котором мы живем, которым мы дышим, которое мы проговариваем. Время, каждое прикосновение к которому оставляет ожог. Время, в котором личные дневниковые записи могут оказаться военной хроникой, а библейские истории – утренними новостями."
Иллюстрации к сборнику сделал культовый харьковский художник Гамлет. "Собственно, это не совсем иллюстрации, – резюмирует Сергей Жадан, – Гамлет фактически нарисовал всю книгу. В ней расписан каждый разворот. В целом – 150 иллюстраций на 300 страниц текста. Получилось ярко и неожиданно".
Черно-белая версия.
На украинском языке.
Иллюстрации: Гамлет
Тип издания: твердая обложка
Формат: 148x214 мм
Количество страниц: 304, иллюстрированное (ч/б)
Издатель: Meridian Czernowitz, Черновцы

Содержание:

I

Що це стікає кров'ю? \\ Танцюй, тесле, доки сонце стоїть \\ Голос її схожий був на траву \\ І тань січневої Палестини \\ Син богородиці, чотири літери, перша і \\ Буде так: бредуть мисливці в снігах \\ Час, як шкіра втомленого чоловіка \\ Виговори мене, ніби назву хвороби \\ Як це діється тут, на Сході? \\ Я запам'ятаю те, що побачу наступного разу

II

1. Історії про любов починаються зранку 2. Тютюнові фабрики 3. Як пишуться вірші? 4. Тут між ними починається сварка 5. І після двох років мовчання 6. Щоранку 7. Ці кілька тижнів 8. Довго стоять на залізничній платформі 9. Холодне ранкове повітря 10. А ось іще один вірш

III

Ще один рік свої тримаються за своїх \\ Пам'яті всіх, кого позбавили права \\ Вони б мали тебе називати сестрою \\ Київська прописка, середня освіта \\ З випаленими очима й залізом в ключиці \\ Досить тобі, капітане, все – досить тобі \\ І ти водив полки, і займав міста \\ Знайомі поховали сина минулої зими \\ Знати, що ти і далі лежиш за випаленою горою \\ Цілий місяць вони стояли при цій ріці

IV

1. Доки росте місяць 2. Треба ж було 3. Ну ось – тепер не говорять 4. Цілий день 5. Зранку на зупинці майже нікого 6. Гаряче літнє повітря 7. Починається літо 8. Недільна школа 9. Ось і це літо добігає кінця 10. За дві тисячі років людство зрадило всіх своїх геніїв

V

Люди, які прокидаються від любові \\ Торкатись так, як торкаються книг \\ Півжиття прожити в готельних кімнатах \\ Все іще справдиться і продовжиться \\ Так легко тремтять небесні перекриття \\ Мені 42. Я не знаю нічого про існування \\ І тоді митник записав до книги моє ім'я \\ Я залишаю це дивне місто \\ Вона собі думає так \\ І що залишиться по всьому

VI Три роки ми говоримо про війну

Знайомий пішов добровольцем \\ Три роки ми говоримо про війну \\ Ось така в них тепер родина \\ Два роки, доки його не було \\ Сонце, тераса, багато зелені \\ Вулицею проходить жінка \\ Теж дивна історія \\ На сільській вулиці \\ Вручення затягується \\ Зате я знаю тепер

VII

Я хотів би впасти колись у цей сніг \\ Ніби і не знав її \\ І свідчення снігу такі скупі \\ Тихі пасіки щозими \\ Мов ніжність, що виростає в легенях \\ Знаєш, що буде цієї весни \\ Згадати потім все, що перейшло \\ Серпень – місяць, в якому помреш \\ Осені ще немає \\ Вона відчуває животом теплий дотик

VIII

І ціла вічність попереду \\ Так і добути до цих холодів \\ Глибокий світ радості і дерев \\ Пишу, як обіцяв \\ В теплу харківську зиму \\ Школа міліції. Вересень 14-го \\ І хто повинен сказати їм, що все завершилось \\ Я знаю, як вам усім зараз важко \\ А тим часом \\ Доки з цього всього не написались вірші