Обійми Дощу. Сон. /поліграфія англійською, перевидання, digi-pack/.

"Залишилось тільки лиш перебороти свій страх" – ці слова з першої пісні, хоч і не є квінтесенцією сенсів альбому "Сон", але доволі точно позначають основу, що на неї нанизуються решта питань, образів та відповідей. Один із наслідків – альбом звучить як, умовно кажучи, симфонія, як цілісний годинний твір, в якому гармонійно поєднуються розробки кількох взаємопов'язаних тем. Не сказати, що дуже сонячних – це, скоріше, сутінкова романтика, де є місце розпачу, зневірі, запереченню. Кожен з нас має очі для страху. Але – то зовнішній шар, за яким проглядає зовсім інша, зелена і впевнена сила живого. Кожен із нас має серце для радісного спокою. Прислухайтесь до ліній електрогітар, струнних (особливо альта й віолончелі) – і порівняйте з лініями флейт, саксофону, перкусії. Порівняйте барви клавішних, ритм-секції – з мінливим світлом у вокальних партіях. Придивіться до структури окремих пісень – не все так просто. Часом так непросто. Ось із цього протистояння холодного попелу непростих часів і теплого бурштину внутрішнього сонця – народжується крихка краса "Сну", здатність не лише відчувати суперечливість реального світу, а й розуміти нереальну, хоч як це дивно, допасованість між собою окремих його деталей. А отже – здатність щось міняти. Бо кожен вдих і видих, кожен день, і крок, і сон – має значення.

На відміну від першого накладу, надрукованого на CDr, цей видано на фабричних CD.