Сергій Давидов. Українські джазові танки.

Коли слухаєш цю платівку вперше – виникає відчуття кришталевої прозорості. І воно, відчуття це, нікуди не зникає й після десятої зустрічі. Але з кожним разом набуває інших відтінків, нюансів – бо Сергій Давидов створив разом з друзями дійсно живу музику, рухливу картину. Вона змінюється разом з тобою, паралельно тобі і всупереч – бо дихає, не завмирає. Власне, так і має бути (але ж не завжди буває), коли йдеться про глибокий джаз, тим більше – коли йдеться про оригінальну музику, а не обробку стандартів. Приємно. Схоже на те, що Сергій Давидов знає про класичну музику не менше, аніж про джаз – і, до того ж, не боїться звертатися до фольклорних мотивів. Правильне поєднання трьох векторів утворює багату, якісну палітру – яка, тим не менш, не втомлює надмірною строкатістю. Адже в основі – пам’ятаєте? – прозорий кришталь, просякнуте світлом повітря... Часом ця музика видається крихкою, тендітною, майже невагомою – а наступної миті в ній звучить така пружність, гнучкість, яких жоден шторм не зломить. То вона сміється та підморгує лукаво – а то звучить такою ніжністю задумливою, таким прощенням... Тут є краса кожної хвилини, яка не залежить від минулого та майбутнього, яка – просто зараз, і саме тому – завжди. І кожен, хто прозвучав – Сергій Давидов на фортепіано, Леонід Хайсман на бас-гітарі, Євген Селезньов на барабанах, Олександр Рукомойніков на саксофонах – кожен зробив свою справу гарно, від душі. Це – чутно.

Антон Йожик Лейба

Сергій Давидов – фортепіано
Леонід Хайсман – бас-гітара
Євген Селезньов – барабани
за участі:
Олександр Рукомоніков – саксофон (сопрано, тенор)