Сергий Жадан. Псалом авіації. (Псалом авиации)

"Эти стихи написаны в течение 2020 года. Место, где они писались, лежит на холмах. Это означало присутствие широкой линии горизонта и большого количества воздуха. А еще там было много деревьев и птиц, были балки, водоемы и ровное, отдаленное дыхание города за горизонтом. Изменение оптики так или иначе приводит к изменению письма. Вот об этом преимущественно и книга: о том, как нас формируют ландшафты, как деревья добавляют нам вертикали, а озера – глубины, как весенняя зелень учит нас оптимизму, а летние реки – щедрости. Нехитрое знание, которое помогает ценить каждый услышанный утром голос."
На украинском языке.
Иллюстрации: Марыся Мьяновська
Тип издания: твердая обложка, суперобложка
Формат: 140x210 мм
Количество страниц: 160, иллюстрированное

Издатель: Meridian Czernowitz, Черновцы
Содержание:

- Перекажеш іншим своїми словами \\ Були слова, якими я говорив про людей та їхні історії \\ Це були такі дні, коли сонце \\ Колись про цей час говоритимуть як про час \\ Саме за цю недоречну легкість \\ Але ж ти ніколи не напишеш про те \\ І коли ти почуєш \\ Був мені голос \\ Зовсім розстроївся дорогою наш оркестр \\ І ще сказати про лютневі дні \\ Небо з холодним світлом своїм \\ З цього пагорба видно доми \\ Хай це буде найдовша ніч на землі \\ I. Приїхавши до чужого міста на початку літа II. Той, хто створив для нас писемність і міти III. В чужому місті зранку особливо гірко IV. Слухати і розуміти чужу розмову V. Саме в чужому місті ти без відповіді, мов без шкіри VI.В чужому місті чужі не мають бути чужими \\ Влітку всім хочеться ріки, її доторку прохолодного \\ Повтори ще раз. Як там було? \\ Земля така тверда на новому місці \\ Так народжується вогонь – раптово і люто \\ Ліс сухий і серйозний \\ Вони зауважують лише вночі \\ ...і паморозь за фрескою застуди \\ Я чую тебе над собою, рибалко \\ Хмари, які пливуть над головою \\ 1. Не пригадаєш нічого 2. І нічого більше 3. Поза тим нічого 4. Те, що все поєднує \\ І вже віднині стільки здивування \\ Потім відійдеш убік \\ І хоча все це вже бачив \\ Люди самотні, говорить, це ж було помітно відразу \\ Так чекати снігу, ніби кінця війни \\ Гілко, вичорніла на холодах \\ Я стріну тебе при воротах, Анно \\ Як не підходь до цього дерева \\ Ніби й знаю \\ І цей ось будинок \\ Ліси на схилах \\ Буде така вода \\ Люди повертаються до будинків \\ А це ось \\ Далеко не з усього \\ Зранку дерева схожі \\ Ходить агроном \\ А потім сталося те \\ А про це дерево ще й вірша не написано \\ Тут навіть і не сховаєшся ніде \\ Третій день бачу цього чоловіка \\ Дивимось, як досконало облітає \\ Що ж, залишмо на час \\ Довгий недільний псалом авіації \\ Немає сенсу нарікати на цю вроджену властивість вогню \\ Ось і добра нагода подякувати за можливість \\ Лише не називай це мовою \\ І з цією книжкою буде так само \\ Час причиняти брами і вікна

- Марися М'яновська. Післямова