Богдана Матіяш. розмови з Богом. /видання друге, доповнене/.

Ця невеличка, взагалі-то, книжка – як деякі хатинки у казках. Ті, знаєте, які зовні виглядають маленькими, а коли входиш всередину, знаходиш там інколи палац, а інколи і цілу країну. В цьому ж випадку – там сховано цілий Всесвіт... Відкритий, беззахисний, м’який – але саме тому, хоч це і виглядає парадоксально, дуже сильний. Богдана Матіяш зуміла не описувати, не передавати словами те, про що їй хотілося сказати. Натомість її слова – такі прості, прозорі і відверті – перетворилися на двері, прочинені у тепле серце і – крізь нього –  мабуть, у безкінечність... "Розмови з Богом" – це настільки чесна, глибока, справжня інтимність, що майже не віриться: невже це – книга 21 сторіччя? Того самого, метушливого і неуважного, у якому ми живемо – невже? Та й чи живемо? Але ось, прямо перед Вами – свідчення справжнього, як на мене, життя. В якому є, наприклад, бажання шукати – і вміння віднаходити. Не обов’язково відповіді – можливо, просто шляхи. Але ж і шлях – це, зрештою, теж відповідь...
Кость Москалець свого часу назвав цю книжку найсенсаційнішим поетичним виданням року, а Андрій Бондар припустив, що "розмови з Богом" із плином часу стануть культовою книжкою...
Українською мовою.
Ілюстрації: Оксана Тригуб
Тип видання: м’яка обкладинка
Формат: 190x165 мм
Кількість сторінок: 80, ілюстроване видання
Видавець: Discursus, Брустурів
Зміст:
- 1 "може скажеш мені Боже що в цьому немає..."
- 2 "рибу мій Господи тепер завжди доводиться..."
- 3 (4) "ти бачиш як мені складно говорити з..."
- 4 (5) "сьогодні я вчуся тебе слухати..."
- 5 (8) "а бачиш я все одно ще не можу..."
- 6 (9) "знаєш Боже ці останні дні..."
- 7 (10) "бачиш ще трохи й зможу говорити з тобою інакше..."
- 8 (11) "а може Боже інакше може моє серце..."
- 9 (16) "Боже знаю що я хотіла би тобі подарувати..."
- 10 (18) "буде весна буде така погожа як у дитинстві..."
- 11 (19) "чуєш як довкола тихо..."
- 12 (21) "Боже дощ прошу тебе не відчиняй..."
- 13 (29) "бережи Боже всіх у кого мокрі очі..."
- 14 (32) "так не могла так не могла ні говорити ні бачити..."
- 15 (35) "наші листи Боже наші слова часом лягають із-під пальців..."
- 16 (36) "ти так гарно мовчиш сьогодні ти так гарно..."
- 17 (40) "і тоді так тихо спочатку всередині..."
- 18 (45) "ти ж бачиш сьогодні немає часу..."
- 19 (48) "як немовлята торкаються руками повітря..."
- 20 (49) "часом думаю Боже часом просто..."
- 21 (57) "я ніколи не вміла добре малювати..."
- 22 (58) "а потім я кидаюся бігти через..."
- 23 (59) "а тепер залишіть мене а тепер..."
- 24 (60) "захлинаюся від води..."
- 25 (61) "сестричко моя рідненькая візьми мене..."
- 26 (62) "я хотіла би Боже щоби ти залишив мені..."
- 27 (63) "серед цієї осені я виглядаю дуже недоречно..."
- 28 (64) " кожен біль якби ти захотів Господи міг би..."
- 29 (66) "дякую що можу бути сьогодні дякуючи..."
- 30 (67) "він сміється він каже що на мене спускаються павучки..."
- 31 (69) "відхекаємося від усього як досвідчені..."
- 32 (70) "мені подобається що риби..."
- 33 (71) "я засинаю тільки тоді..."
- 34 (73) "ти дивуєшся що мої руки та й зрештою вся шкіра..."
- 35 (74) "найбільше у світі..."
- 36 (79) "сьогодні я дуже відчуваю як сумує шкіра..."
- 37 (80) "написавши тобі листа засинаю пообіцявши..."
- 38 (82) "понад листя кульбаб..."
- 39 (83) "любов та що приходить каже віддай..."
- 40 (85) "наповни мене вдою мій Господи бо..."
- 41 (89) "мені так шкода що..."
- 42 (92) "скучаю коли..."
- 43 (93) "знаєш якби можна було просити про молитву..."
- 44 (95) "кожним подихом..."
- 45 (97) "що ми робитимемо цей вечір Господи..."
- 46 (98) "дуже скучаю Боже за жінкою яку ти забрав..."
- 47 (99) "я обертаюся рівно настільки швидко..."
- 48 (101) "я дуже радію Господи я так багато радію..."
- 49 (102) "добре що ми ніколи не одні..."
- 50 (103) "всі що приходять приходять розквітаючи..."
- 51 (104) "мені стає сумно десь серед дня..."
- 52 (105) "коли ти запитуєш..."
- 53 (106) "так створюєш світ щоб нам у всьому мати певність..."
- 54 (108) "швидко зацвітуть іриси..."
- 55 (109) "і земля мій Боже стає така відчутна..."