Сергій Жадан. Життя Марії.

"Найлегше заняття в часи війни – ненавидіти чужих. Найважче – досягати порозуміння. Навіть зі своїми. Але треба намагатися, інакше війна ніколи не закінчиться. А щоб порозумітися, необхідно розмовляти. Головне – не втрачаючи людяності, тобто любові й уваги. Жадан розмовляє – про найдорожчі листи і спалені мости, втрачені місця і зруйновані міста. Римованими віршами і верлібрами, власними і перекладеними словами. Розмовляє зі своїми і чужими, зі святими й не дуже, з убитими військовими і живими біженцями – і, звісно, з нами. Щоб врятувати – якщо не нас, то хоча би наших дітей. За словами Сергія Жадана, це книжка про любов і ненависть, "особлива тим, що писалась як щоденник..."

Українською мовою.
Тип видання: тверда обкладинка
Формат: 114x164 мм
Кількість сторінок: 184
Видавець: Книги-XXI, Чернівці
Зміст:

- Р.М.Рільке (з циклу "Життя Марії"). Благовіщення

1. Вірші

- Наші діти, Маріє, ростуть, ніби трава

- Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?

- Візьми лише найважливіше. Візьми листи

- Чого лише не побачиш на цих вокзалах

- Ось я лишаю зброю й починаю повзти

- Солдатське взуття – саме для цих кам’яних доріг

- Чорна, ламана, зла, зимова

- Не розуміючи після, не сприймаючи до

- Тому що ніколи тебе не вирвеш

- Літо лишило тобі високу пшеницю

- Вночі я не встиг про це сказати

- І що робити з усім цим тепер

- Золото на воді й вогні за рікою

- Птах уночі забивається до кімнати

- Я би ніколи не говорив цих слів, якби не ймовірність

- Можливо, я просто не вмію передати все це словами

- Давай, скажи їй щось, зупини

- Я так і не зрозумів кількох речей

- Перші дні листопада

- Добре, добре, знищуй листи

- Десь на початку осені з’являються тиша й міць

- І вже коли ти спиш, починається сніг

2. Чому мене немає в соціальних мережах

- Голка \\ Пошуковик \\ Секта \\ Чеченка \\ Псих \\ Мародер \\ Плейєр \\ Капелан \\ Шпигун \\ Носоріг

- А зараз я розповім тобі, як зустрічався з дияволом

- З чого все почалося?

- Я з нею й познайомився цілком випадково, в чужому місті

- Цілу ніч вона співає в своїй кімнаті

- На ранок розгледіти колір її очей

- Зранку тут падає сніг, ніби міняють лаштунки

- Більше нічого не буде, – вона повторює

- Декому краще вдаються приголосні, декому голосні

- Пам’ятаєш? – питаю

- Кочегаре, доки б’ється залізне серце машини

- Вагітність

- Віолончеліст

- Риба в цьому озері дивна: скільки ловимо її

- Пливи, рибо, пливи

- Як воно, – питає він, – жити без почуття провини?

- В наступному житті, будь ласка, жодних розмов про життя

- Стільки високого диму й теплих споруд

- Прокидайся. Доки ти спиш, трамваї почуваються винними

- Слова, якими можна все пояснити, завжди прості

- Салман тримав на вокзалі кіоски

- Свобода (2 бердичівські євреї)

- Переливання нас робить байдужими до крові

- 2015-ий рік

- Старші питають Фому

- Ось і тобі, Магдалино, різдвяної ночі

- Доки тебе стереже твоя спрага

- Прифронтове місто напередодні Різдва

3. Переклади. Чеслав Мілош

- Пісенька про кінець світу \\ Бідний християнин дивиться на гетто \\ Пісня громадянина \\ Кав’ярня \\ Передмістя \\ Бідний поет \\ У Варшаві \\ Дитя Європи \\ Щастя \\ Не більше \\ Ода до птаха \\ Повинен, не повинен \\ Поставлять там екрани \\ Дифірамб \\ Твій голос \\ Закляття \\ Так мало \\ Завдання \\ Дар \\ Втеча