Сергій Жадан. Список кораблів.

"Шістдесят віршів про пам'ять, що народжується з любові, та про вогонь, по якому лишається ніжність. Шістдесят спроб окреслити світло й розповісти про повітря над містом. Шістдесят уривків чужих розмов, шістдесят голосів, якими наповнюються весняні сутінки. "Список кораблів" – це список тих, хто пішов, але кого не можна забути. Список імен, які супроводжують тебе протягом життя. Список міст, де на тебе завжди чекають.
Мабуть, найінтимніша книга автора."
Українською мовою.
Ілюстрації: Катерина Касьяненко
Тип видання: тверда обкладинка, суперобкладинка
Формат: 140x210 мм
Кількість сторінок: 160, ілюстроване
Видавець: Meridian Czernowitz, Чернівці
Зміст:

I:

- Ви готові? \\ Сходитись і говорити – почнімо з найтяжчого \\ Царство небесне, - говорять вони про життя \\ Чому я постійно говорю про церкву? \\ Я тебе обожнюю, боже, я тебе обожнюю \\ Ось про це і розповім \\ І ось саме те \\ Наш учитель стоїть перед нами \\ Так стають до сімейного фото \\ Будьмо відважними цього літа \\ Просто взяти і написати ці кілька речень \\ Йдеться передусім про самотність \\ І лише потрапивши сюди, на вулиці \\ Мабуть, найважливіше, що трапилось бачити \\ Поміж тим, що ми встигли втратити \\ Великі поети печальних часів \\ А що робить цей чоловік? \\ Стільки разів доводилось чути, як освідчуються поети \\ Але так мало речей \\ Наче й не було цієї зими \\ ...натомість зима – щедра пора присвят \\ Ніхто не хоче ходити \\ Забагато політики, в усьому – забагато політики \\ І вже потім ні слова \\ Новий правопис \\ Вірш, що складається з мовчання і тиші \\ Хай це буде не для голосу, не для скандування на вулиці

II:

- І ця любов із доторком біди \\ Пам'ятаю, були дерева \\ Це ось наше місто – стоїть на сході країни \\ Там був міст, - пригадав один \\ І ось розібрано нас на частини \\ І посуха по сівбі \\ Будеш мені як знак на будинку, де живуть приречені \\ Краще б снився міст за вікном \\ Про теплий дух нічних обійсть \\ Уявляю, як це бачать птахи \\ І зійде сніг, мов напис. І тоді \\ Але подивися: почався березень \\ Далі вірити у незворотність \\ І голосів дорожніх добра вість \\ І хтось торкнеться твоєї руки \\ І тоді чоловік відчиняє нічне вікно \\ Потім ще одне літо, до якого ніхто не готовий \\ І питаєш себе: чому саме вона? \\ Сидять на сходах перукарі під вуличними ліхтарями \\ Так, щоби воно спинилося, щоби завмерло \\ Пахне великими грошима \\ Жити з шитим надрізом вини \\ Це те, що потім відіб'ється в пам'яті \\ Що нам відомо насправді про ніжність? \\ А поміж тим минуло пів року \\ Що ти, боже, мав на увазі? \\ Слухати спів у горішньому русі \\ Наївні, як підліткові щоденники \\ Небо стає великим і хворим \\ Добре, що порт працює щоденно \\ Телефонна книга мертвих