Ліна Костенко. ЛІНА. 300 поезій. "Українська Поетична Антологія".

"До книги Ліни Костенко – улюбленої української поетеси кінця другого-початку третього тисячоліття – увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості, від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це – найповніша збірка вибраного поетеси за часів Незалежності."

Книжка у зручному "кишеньковому" форматі.
Українською мовою.
Тип видання: тверда палітурка, обтягнена коштовною тканиною, з золотим тисненням
Формат: 116x162 мм
Кількість сторінок: 416
Видавець: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Київ
Зміст:

1. Твій силует у вікні золотому

- спини мене отямся і отям... \\ Напитись голосу твого... \\ Очима ти сказав мені: люблю... \\ За гріх щасливості в неслушний час... \\ Отак пройду крізь твій великий подив... \\ Не говори печальними очима... \\ В пустелі сизих вечорів... \\ Мій милий... \\ Ти співав для мене... \\ Кохання, вірність... \\ Львівські голуби \\ В дні, прожиті печально і просто... \\ Хуртовини \\ І як тепер тебе забути? \\ Божевілля моє, божемилля... \\ Нічого такого не сталось \\ Осінній день березами почавсь \\ Пінг-понг \\ Розкажу тобі думку таємну... \\ У світі злому і холодному... \\ Я дуже тяжко Вами відболіла \\ Не знаю, чи побачу Вас, чи ні \\ Я кину все. Я вірю в кілометри... \\ То рік Щура... \\ Двори стоять у хуртовині айстр \\ Мало всього – ще і тугу цю вовчу... \\ У присмеркові доброї дібровості... \\ Такий чужий... \\ І день, і ніч, мить, і вічність... \\ Як холодно! Акація цвіте \\ І не минає, не минає! \\ Сонце моє, оченята карі... \\ Ти – Шіва. Ти – індуське божество \\ Надумано, негадано... \\ Які щасливі очі у казок! \\ Гуде вогонь – веселий сатана... \\ І я не я, і ти мені не ти \\ Я хочу знати, любиш ти мене... \\ Ти дивишся. А я вже – як на трапі \\ Між іншим \\ Моя любове! Я перед тобою \\ Ранесенько, акації ще спали... \\ Що в нас було? Любов і літо \\ Апологія лицарства \\ Екзотика \\ А вечір пролітає, наче крижень... \\ Ти вчора поїхав, ти ж тільки поїхав учора... \\ Лейтмотив щастя \\ Ти пам’ятаєш, ти прийшов із пристані \\ Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання \\ Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати \\ Епілог \\ І знову пролог \\ Навшпиньки повертаюся в ті дні \\ Місто, премісто, прамісто моє! \\ А вранці із усіх казок... \\ Сади стояли в білому наливі... \\ Люблю твій степ і подих твого степу... \\ Ліс був живий. Він не прощався \\ Сороко, не кричи! Я в лісі не стороння \\ Ой осінь, осінь, барви чудотворні! \\ Усе було – і сум, і самота... \\ Віки живуть в старому фоліанті... \\ Зелені очі орхідей \\ Я нахиляюсь над безоднею... \\ Моя пам’ять плаче над снігами... \\ Найнезабутніше з облич... \\ Починають зорі пригасати \\ Дорогий мій, сонячний, озвися!

2. Старий годинникар

- Відмикаю світанок скрипковим ключем... \\ Акварелі дитинства \\ Я виросла у Київській Венеції \\ Смертельний падеграс \\ По цьому Дніпру пливли човни з Візантії \\ Мені відкрилась істина печальна... \\ Нехай підождуть невідкладні справи \\ Старий годинникар \\ Три принцеси \\ Затінок, сутінок, день золотий \\ Старесенька, іде по тій дорозі \\ Дзвенять у відрах крижані кружальця \\ Українське альфреско \\ Хутір Вишневий \\ Мати \\ Зонька \\ Карташинський лиман... Карташинський лиман... \\ Скіфська баба \\ Казочка про трьох велетнів \\ В маєтку гетьмана Івана Сулими... \\ Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель \\ Кобзарю... \\ Заворожи мені, волхве! \\ Повернення Шевченка \\ Яка різниця – хто куди пішов? \\ Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води \\ І засміялась провесінь: - Пора! \\ Ой ні, ще рано думати про все \\ Сумна колумбіана \\ Ван-Ґоґ \\ Чекаю дня, коли собі скажу... \\ Діалог у Паризькому салоні \\ ...І вийшов Колумб на берег Америки вранці \\ Іма Сумак \\ По-Лицю-Дощ \\ Плем’я тода \\ Пливли ми ввечері лиманом \\ Місто Ур \\ Цавет танем! \\ Притча про ріку \\ Тиран, полководець, державний корсар... \\ Цариця Астинь \\ Тінь Сізіфа \\ Климена \\ Під вечір виходить на вулицю він \\ Руан \\ Любов Потьомкіна \\ Стара церковця в Лемешах \\ А затишок співає, мов сирена \\ Люди з Табулена \\ Храми \\ Тінь королеви Ядвіги \\ Любов Нансена \\ Цариця Савська \\ Мадам Андро \\ Прийомний син барона був баран... \\ Той любить Фанні Брон, той любить Беатріче... \\ День світився, як свята Цецілія \\ Дон Піппо Лірозі \\ Майже переклад з провансальської \\ Це називалось – творчі семінари \\ Іспанка Карменсіта \\ Останній концерт Ойстраха у Києві \\ Син білявого дня і чорнявої ночі... \\ І тільки злість буває геніальна \\ Виходжу в сад, він чорний і худий... \\ Ще назва є, а річки вже немає \\ Сувид \\ На другий день Великого Потопу... \\ Ластівки тікають із Європи \\ Прощай, морська корово... \\ Старої казки пісня лебедина... \\ Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану... \\ Страшний калейдоскоп... \\ Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага... \\ Коректна ода ворогам \\ Причмелені гномики \\ Футбол в тумані, де гравець, як мім... \\ Силует фігуриста \\ Дівчаточко з обличчям Тінатін... \\ Сольфеджіо \\ Щось на зразок балади \\ Кобзар співав в пустелі Кос-Аралу... \\ Я скоро буду виходити на вулиці Києва... \\ Біль єдиної зброї \\ Альтернатива барикад \\ Незнятий кадр незіграної ролі \\ Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич \\ Природа мудра. Все створила мовчки \\ Держава Куґель-Муґель \\ Десь-не-десь, в якомусь царстві... \\ Людей на світі смуток не трима... \\ І сум і жаль і висновки повчальні... \\ Маркова скрипка \\ За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня... \\ Кольорові миші \\ ...І натовпом розтерзана Гіпатія... \\ Брейгель. Шлях на Голгофу \\ Брейгель. Падіння Ікара \\ Свят-Вечір \\ Шпиль Туги \\ Давидові псалми. Псалом 1 \\ Псалом 16 \\ Ісус Христос розп’ятий був не раз \\ Життя іде, і все без коректур \\ Шукайте цензора в собі \\ Пісенька з варіаціями \\ Було нам важко і було нам зле \\ Подаруй мені, доле, у вікнах березу \\ Ні щастя, ні волі, ні чуда... \\ Не знав, не знав звіздар гостробородий... \\ Біле – біле – біле поле \\ Душа у вирій проводжає птиць... \\ Осіння піротехніка – тумани \\ Древлянський триптих (уривки) \\ Чорні верби над ставом. Білий вечір води \\ Сніги в снігах. Ріку скувала крига \\ Коли ганяли голку патефону... \\ По сей день Посейдон посідає свій трон \\ У драмі людській небагато дій... \\ Сидить диявол десь на Гіндукуші \\ Летючі крони голубих дерев \ Цей дощ – як душ. Це день такий ласкавий... \\ На березі Прип’яті спить сатана... \\ Світає. Господи, світає... \\ І дощ, і сніг, і віхола, і вітер

МАРУСЯ ЧУРАЙ (уривок з історичного роману у віршах):

- розділ 2. Полтавський полк виходить на зорі

БЕРЕСТЕЧКО (уривки з історичного роману у віршах)

3. Хочеться чуда і трішки вина

- Буває мить якогось потрясіння... \\ Сосновий ліс перебирає струни... \\ Вночі із хаосу безсоння... \\ Щасливиця, я маю трохи неба... \\ Вечірнє сонце, дякую за день! \\ Забіжу за наслідки й причини \\ Все, що буде, було і що є на землі... \\ Марную день на пошуки незримої... \\ Сіре місто, бетонна маро... \\ Я хочу на озеро Світязь... \\ Мене ізмалку люблять всі дерева... \\ Гроза проходила десь поруч \\ Цей ліс живий. У нього добрі очі \\ Пекучий день... лісів солодка млява... \\ Йду в Карпатах крізь летючі хмари... \\ Пролом хмари \\ Ми виїхали в ніч. І це було шаленство \\ Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці \\ Здається, часу і не гаю... \\ Стоїть у ружах золота колиска... \\ Буває часом дивне відчуття... \\ Після дощів смарагдова діброва... \\ Блискоче ніч перлиною Растреллі \\ Марнували літечко, марнували \\ Пробачте, осінь, я вас не впущу \\ Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль \\ Осінній день, осінній день, осінній! \\ Ті журавлі, і їх прощальні сурми... \\ Люблю чернігівську дорогу... \\ Шипшина важко віддає плоди... \\ Вже третій день живу у лісі... \\ Листопад \\ Осінній сад ще яблучка глядить... \\ Стриптизи осені... \\ Не треба класти руку на плече... \\ Біднесенький мій ліс, він зовсім задубів! \\ Старі дуби, спасибі вам за осінь... \\ На цямру монастирської кринички... \\ До шибки притулився голубок \\ Заворожили ворони світанок \\ Так часом тяжко, що мені здається... \\ Поетів ніколи не був мільйон... \\ Страшні слова, коли вони мовчать... \\ Усе змінилось. Люди і часи \\ Ліс теж змінився. Може, постарів \\ Як сірничок, припалений від сонця... \\ Учора все було зелене... \\ Життя – це пастка, і життя – це пустка... \\ Звичайна собі мить... \\ Коли замовкли менуети... \\ Затишно дітям в пазусі казок... \\ Коти, зайці, ведмедики, лисиці... \\ Польові дзвіночки \\ Стоять жоржини мокрі-мокрі... \\ Соловейко застудився \\ Дощ полив, і день такий полив’яний... \\ Здивовані квіти \\ Синички на снігу \\ Баба Віхола \\ Дощі програють по городах гаму... \\ Вечір дуже турецький... \\ На ціле поле в полі цвів ромен... \\ Ніч одягне на груди свій старий медальйон... \\ Досвід. Акація \\ Зустрілись двоє, хлопець і дівча... \\ Світлий сонет \\ Біжить лошатко по асфальту... \\ Азовська баркарола \\ Вдень ще літо, а надвечір – осінь... \\ Жовтенька квітка хилитається... \\ Хай буде легко. Дотиком пера... \\ Малює степ мені твоє обличчя... \\ Душа вертає на свої руїни... \\ Час поле тихою сапою... \\ Мені снилась дорога. Дорога – і все... \\ На конвертики хат... \\ На старих фотографіях всі молоді... \\ О як страшно і як назавжди... \\ Мені снилась бабуся, що вона ще жива... \\ Іду в полях. Нікого і ніде... \\ А що? І я спочину на хвилинку... \\ Вже рік старий за обрії пливе... \\ Лежать сніги. Я виглядаю весну... \\ На віях тиші мерехтять сніжинки... \\ І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом... \\ Вже десь мене ліси ті виглядають... \\ Ще плечі сосен в срібних еполетах... \\ Сніги метуть. У вікнах біле мрево... \\ Я прощаюся з рідним краєм... \\ Над Везувієм сніг. Над фіордами спека... \\ Ящірка Івашкевича \\ І скаже світ... \\ Криши, ламай, трощи стереотипи! \\ Послухаю цей дощ. підкрався і шумить... \\ Ще вчора була я висока, як вежа... \\ Машини, шини, стрес, експрес... \\ Коли вже люди обляглися спати... \\ Гондоли – чорні. Бо в чуму були... \\ Тарантела \\ ...О музи геліконів степових! \\ ...І де той храм, і де тепер сади ті... \\ Десь там планети в просторі безмеж... \\ Юдоль плачу, земля моя, планета... \\ Моє життя – в скарбницю горя внесок... \\ Що доля нелегка – в цім користь і своя є... \\ Біля білої вежі... \\ Стихії смутку і любові... \\ Готичні смереки над банями буків... \\ Настане день, обтяжений плодами... \\ О, не взискуй гіркого меду слави! \\ Химерна, важка, вибухова... \\ Заходить сонце за лаштунки лісу... \\ Вже почалось, мабуть, майбутнє... \\ Я вранці голос горлиці люблю... \\ Нечутно ходить вітер по землі... \\ Ти знов прийшла, моя печальна музо... \\ Хтось є в мені, і я питаю: - Хто ти? \\ Хочеться чуда і трішки вина...